Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати. Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

«В будинку не прибрано. Обід не приготовлений, Дружини вдома немає. Діти – невідомо де. Звичайно, вони далеко не діти: синові – двадцять, а дочці – вісімнадцять. Ну, син добре, він мій помічник і спадкоємець, щодня на моєму … на нашому підприємстві пропадає. А чим дочка займається? Олексій поставив чай, дістав із холодильника ковбасу та сир. […]

Продолжение...

Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

Марина з чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! -Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. Взагалі-то трапилося все вже давно… Мама була дуже слаба. Пройшла вже багато процедур. Нещодавно їй вже ніби стало ліпше. Але от знову гірше… -Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. […]

Продолжение...

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран й оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… -Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як живете, як дітлахи?! -Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я […]

Продолжение...

Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

В неділю у чоловіка день народження. Це ціла справа, батьки Олени приїдуть, та свекор зі свекрухою, а що на стіл ставити? На ринку все дуже дорого. Та ще й Таня з Іринкою Олену підвели, зіграли на її материнському почутті, бажанні, щоб доньки були не гірші за інших. Прийшли у вівторок зі школи сумні. В чому […]

Продолжение...

Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

Коли Олегу виповнилося три роки, його батько пішов із сім’ї. Зустрів іншу жінку. Мати Олега, і до розлучення зі своїм чоловіком, часто залишала дитину своїм батькам, а тепер їй нічого не залишалося, як віддати його їм на виховання. Адже поєднувати роботу по змінах із вихованням сина було дуже складно. Андрій Іванович та Марія Михайлівна на […]

Продолжение...

Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері. Повз поспішали перехожі. Магазин, де працювала Катя, закривався об одинадцятій вечора, виходила вона не раніше половини дванадцятої. В цей час людей на вулицях зовсім небагато. – От і добре, – подумала Катя. Усі вони […]

Продолжение...

Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

Вадим з батьком сиділи за столом на кухні і розмовляли. -І взагалі, я вважаю, що квіти там всілякі, або подарунки на побаченнях жінкам дарують тільки невпевнені в собі мужики! – заявив Вадим. – Такі, які вважають, що жінку треба заслужити! Заслужити – значить купити. -Та ні, синку, я не розумію, що ти мені хочеш сказати, […]

Продолжение...

Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

Не дарма кажуть, що сім’я – це праця, турбота один про одного. Вдвох завжди легше переносити і радість, і негаразди, і складні повороти. Марія про це знає, з чоловіком вона живе багато років, вже донька вийшла заміж, і онука народила на радість бабусі та дідусеві. Але сімейне життя Марії було не таке вже гладке і […]

Продолжение...

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його, вона намагалася вберегти чоловіка від домашніх турбот, оточити його турботою і ласкою. У їхній сім’ї […]

Продолжение...

Ірина закривала мариновані гриби, як раптом подзвонили у двері. На порозі стояла свекруха. – Здрастуйте. Проходьте, – запросила Іра. – Що це ти надумала? – прямо з порога почала Марія Романівна. – Ви про що? – незрозуміла Ірина. – Не прикидайся. Ти знаєш про що я! – повторила Марія Романівна. – Доречі. Забула вас привітати. З онучкою вас, – раптом додала невістка. – Ти про що? Ти що народила? – здивувалася свекруха. – Ні, не я, – єхидно сказала Ірина. Марія Романівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Ти добре подумала, Іро? У вас діти. У них перехідний вік, – спробувала відмовити Ірину мама. – Мамо, у них майже завжди вік перехідний. Мені, що чекати доки вони не одружуються, заміж не вийдуть? – відмахнулася дочка. – Ну і як ти їм поясниш? – запитала Галина Вікторівна. – А вони все знають. Зараз […]

Продолжение...