День: 24.10.2022

Тетяна приїхала в гості до своєї тітки в місто. – Ну, показуй мені де кухня і де я спати буду! – сказала вона. Тітка Ліза глянула на великі картаті сумки Тетяни й запитала: – А що в них? – Ось у цих двох, продукти, – пояснила Тетяна. – Картопля, сало, м’ясо, сметана, молоко. Ну, всього не перерахуєш. Все своє, домашнє! Тут одяг мій. А в цій – найголовніше. Весільна сукня! Я ж чого до тебе приїхала? Чоловіка собі знайти! Бо ми з мамою без мужика вже не можемо на хазяйстві! Ліза рота відкрила від здивування

admin

-Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі. -Так, дівчино, – сказав він. -Так. Раз, два… чотири. Ну молодець, мужик, наступного разу не викаблучуйся, – сказала вона. Чоловік якось аж зіщулився. -Так, ти чого? – зареготала Таня. – На свої ключі. Чоловік взяв зв’язку і швидко пішов […]

Продолжение...

Віра закінчувала з клієнткою, коли задзвонив телефон. Дзвінок, другий, третій. – Та хто там такий? – думала жінка. Щойно відвідувачка вийшла, телефон знову подав звук. – Так слухаю, – схвильовано сказала Віра. – Алло, Віра, це ти? – почула вона у слухавці. – Так, а з ким я розмовляю? – не зрозуміла вона. – Не впізнала? Це ж я твій дід, – раптом сказав незнайомець. – Який дід? – здивувалася Віра. – Дід Борис, – відповів співрозмовник. Віра застигла. – Цього не може бути. Діда Бориса давно не стало, – тільки й подумала жінка

admin

Здрастуйте, Віро. Ви мене не знаєте, я вас також. Пишу на прохання вашого дідуся, сподіваюся, пам’ятаєте про нього, Бориса Миколайовича? Це не моя справа, я всього лише сусідка, але все ж таки ви онука, рідна, а зовсім не цікавитеся долею свого дідуся. Він перебуває у важкій життєвій ситуації, і незабаром йому не буде де жити. […]

Продолжение...

Віра прасувала одяг, коли в двері подзвонли. Жінка поспішила відкрити. – Здрастуйте, вам кого? – запитала Віра, побачивши перед собою незнайому молоду дівчину. -Якщо ви Віра, то вас, – відповіла дівчина. – А ви хто? Я вас ніколи раніше не бачила, – здивувалася жінка. – А я дружина вашого чоловіка, – раптом сказала незнайомка. – Ви щось плутаєте, я дружина Віктора, – пояснила Віра. – Ні, це ви плутаєте, – єхидно сказала дівчина. Віра здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи

admin

Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками, а вона, нецілована дівчина, весь досвід особистого життя якої обмежувався прогулянками за ручку з однокласником Андрійом, та й той якось непомітно випарувався. Після школи вона вступила до технікуму, а потім влаштувалася диспетчером до автопарку. Все її життя було розписано за […]

Продолжение...