День: 05.10.2022

Ганна Петрівна помітила, що її невістка Зоя стала дуже чепуритися і бігати кудись вечорами. – Зоя, ну і як його звуть? – запитала вона. – Кого, мамо? – Ну, того, до кого бігаєш! – Ой, та ми просто гуляємо. Він приїхав у гості до родичів, випадково познайомилися. – А він знає про Іванка? – раптом запитала свекруха. – Звичайно, все він знає. Олексій, так звали знайомого Зої, прийшов у гості приніс кошик із ягодами та пиріг. Вечір пройшов весело. Всі залишились задоволені. Та через якийсь час на порозі несподівано зʼявився чоловік Зої Володя

admin

-Зоя, вам дитину приносити на годування? -Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни і заплакала. Матусі в палаті переглянулися і продовжили годувати своїх малюків. Зоя приїхала вночі, народила швидко. Хлопчик три кілограми пʼятсот грам, здоровий, гарний. Зиркнувши на нього, новоявлена ​​мати заплакала, тільки не радісно якось. -Ну, […]

Продолжение...

Микола йшов коридором, як раптом побачив прибиральницю, яка мила коридор. Вона була дуже зсмучена. – Щось ви якась сумна? – сказав директор. – Що сталося. – Та нічого, – відмахнулася Галя. – Я ж бачу, що сталося, – наполягав Микола. І Галина розповіла йому про свою проблему. – Так…Будете йти додому, зайдете до мене в кабінет, – раптом сказав він. Закінчивши роботу Галина зайшла до директора. – Ось тримайте, – Микола простягнув Галині якусь коробочку. Галя відкрила її і ахнула. – Я не можу це прийняти, – тільки й промовила вона

admin

Микола Андрійович, директор успішної, хоч і не дуже великої фірми, у піднесеному настрої йшов довгим коридором до свого кабінету. Його фірма займала цілий поверх у офісному центрі. Сьогодні підготують усі документи, і завтра буде укладено дуже вигідну угоду. Фірма буде забезпечена безбідним існуванням щонайменше на два роки. Прибиральниця Галя мила підлогу в коридорі з таким […]

Продолжение...

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

admin

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко змінюються. Вийшло, що вона може купити молоко, батон і пачку макаронів. На масло вже не […]

Продолжение...