Степан прийшов додому пізно. Він мовчки роззувся в коридорі і почепив пальто на вішалку. Степан пішов у ванну, вимив руки і пройшов на кухню. У тарілці вже парувало рагу з курки із зеленим горошком. Це була фірмова страва його дружини Валі. Поруч стояв салат з морепродуктів. Степан сів за стіл, поколупався вилкою в салаті й обернувся до дружини. – Кохана, скажи мені чесно, де ти взяла цей салат? – раптом запитав він. Валя застигла, не донісши чайник до чашки. Вона розгублено дивилася на чоловіка

Якби хтось попросив Валю оцінити її сімейне життя з тридцятирічним стажем від одиниці до сотні, то вона поставила б впевнені п’ятдесят балів. Тому що всього в житті вистачало – щасливих миттєвостей, сумних хвилин і навіть гірких, про існування яких взагалі хотілося б навіки забути, а ще були всілякі дрібниці… Гарні, звичайні, захоплюючі, нудні… Словом, це […]

Продолжение...

Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і вербичка Ганни, – подумав чоловік. Володимир підійшов до памʼятника і став навколішки. Скільки б він так простояв, невідомо. Але раптом чоловік почув чиїсь кроки. Володимир обернувся і застиг від несподіванки

День був сирим та похмурим. Володимир Сергійович, щулячись від холоду, стояв на зупинці. Автобус затримувався. Роздратований довгим очікуванням, він строго зиркнув на дівчину, що стояла неподалік. Та нічого не помічаючи, продовжувала, безтурботно сміючись, балакати по телефону. Це остаточно роздратувало його. -Можна тихіше? – майже вигукнув він. -Вибачте, – розгублено сказала дівчина. – Гаразд, мамо, я […]

Продолжение...

Алла поїхала у відрядження з своїм начальником та його помічницею. Жінка одразу помітила, що Станіслав та Ірина багато часу проводять разом. – То вони коханці! – подумала Алла. – Я все розповім його дружині. Буде знати, як зраджувати! І вона вирішила простежити за парочкою. В останній вечір відрядження Алла спустилася у ресторан, і побачила Станіслава з жінкою за столиком, вони обіймалися, цілувалися. – Тепер не викруяться! – подумала вона і кинулася до них. Алла підійшла, і застигла від здивування. – Але як?! – тільки й вигукнула вога

Гарний чоловік, який подобався б усім без винятку, – велика рідкість. Завжди знаходяться люди, які шукають вади: зарозумілий, сноб, нарцис. І подібні епітети приписують щасливому власнику зовнішності кіноактора. Таким якраз і був Станіслав Микитенко. Він був керівником комерційного відділу у своїх неповних тридцять п’ять років. У колективі його любили, але без пліток все одно не […]

Продолжение...

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі, та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Василь до тридцяти семи років ходив у холостяках, чомусь не поспішав себе зв’язувати узами шлюбу. Всі друзі та однокласники давним-давно одружилися і в деяких вже не по одній дитині. А Василь все ніяк. – Не зустрілася мені ще моя доля. Не перевернула жодна жінка мою душу. Так, багато їх гарних, але ось іскра не виникає, […]

Продолжение...

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

-Доню! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно торохтіла Ліля в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком чи онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялась у слухавку Валерія. – Чесно кажучи, ми не планували, але вже раз так вийшло – буду берегти себе і готуватися стати […]

Продолжение...

Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. Наступного дня, чоловік заїхав до мами, але її не було вдома. Він відкрив квартиру своїм ключем, увійшов до квартири, згадав, що йому потрібний дриль, а він не спитав, де він лежить. – Невже на антресолях? Там у мами стільки барахла, – подумав Андрій і поліз на стілець. Він відкрив дверцята, почав перебиоати речі. – Ось же він! – сказав чоловік сам до себе, дістав дриль, як раптом сталося несподіване

Все почалося з того, що Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. – Андрію, ти мені потрібен, я тут прикупила поличку на кухню, вона мені дуже потрібна. Бо ти зараз почнеш мене вимовляти, що й так вся кухня заставлена ​​. Наголошую, полиця мені дуже потрібна. Не міг би ти приїхати до мене, ну […]

Продолжение...

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж. – Ну, чому знову все не так? Прикро до сліз, а Вітя поводиться, як ні в чому не бувало! Начебто так і має бути. Може правильно мама казала – не догоджай чоловіку надмірно! Кохання коханням, але балувати нікого не можна. Це псує людину. […]

Продолжение...

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловіка вдома не було, та й він має ключі… А донька Настя була вдома. – Хто ж там такий, цікаво? – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий хлопчик років десяти. – Доброго дня, – привітався він. – Мені потрібен ваш чоловік! Він вдома? Ольга застигла від здивування. – Привіт, – пробурмотіла вона. – Його немає зараз. А що ти хотів? Може, я можу допомогти? – Ні, мені особисто він потрібний. Розмова є. Серйозна! Ольга не розуміла, що відбувається

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловік Ігор поїхав у справах нещодавно, та й він має ключі… А донька Настя вдома. -Хто ж там такий, цікаво… – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий хлопчик років десяти. -Доброго дня, – привітався він. – Мені потрібен ваш чоловік! Він вдома? […]

Продолжение...

Баба Олена дуже заслабла. Її чоловік Микола зайшов у хату, закипʼятив чайник, засипав заварку. Чай запашний вийшов, на весь будинок аромат! – Там у шафі лежить сукня, яку я приготувала собі, – сказала Олена. – І хустка! В останню путь мені буде… – Та що ти говориш! – розгнівався Микола. – Знайду я твою сукню! Я он Ганну щойно зустрів біля магазину. Гарно так вдягнена! Каже мені, не хочеш, мовляв, зі мною погуляти, га? Баба Олена раптом скинула ковдру, скочила з ліжка й пішла до шафи. Микола застиг з чашкою в руках

Лариса й Галя були на роботі, на чергуванні. У палатах всі мирно спали, та й взагалі сьогодні було спокійно, і жінки вирішили тихенько подивитися хороший фільм. Вибір припав на відомий фільм про кохання. -Ось щоразу дивлюся це кіно, і не набридає, – усміхнулася Галя. -Ага, – кивнула Лариса. – А я ще, знаєш, щоразу, дивлячись […]

Продолжение...

– Знову картопля? – зітхнув Андрій, сівши вечеряти. Дружина винувато кивнула. – Твій батько дзвонив, просив щоб ти заїхав, – повідомила Світлана. – Добре, завтра заїду, – відповів Андрій, подякував за вечерю і пішов у ліжко. Наступного дня, після роботи Андрій заїхав до батьків, вирішив всі справи і повернувся додому. Він зайшов на кухню і застиг. Світлана сиділа вся у сльозах. – Що сталося, кохана? – захвилювався він. – Твоя мама…твоя мама.. Таке сказала…, – промовила крізь сльози жінка. Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

-Знову картопля? – зітхнув чоловік. Світлана винувато кивнула головою. Грошей залишилося обмаль. Чоловік отримував цілком пристойно, але три роки тому батьки позичили йому велику суму на купівлю квартири. Вистачило на цілком пристойну двохкімнатну квартиру. І тепер майже вся його зарплата йшла на оплату боргу батькам. Вони постійно нагадували, що завдяки їм молода сім’я змогла купити […]

Продолжение...