День: 21.03.2023

Ганна Павлівна з сином Сергієм вирішила зʼїздити в її рідне село. Жінка не була там багато років. Ось, нарешті, вона побачила свою хату. – Слава Богу, будинок ще стоїть, – подумала вона. Раптом з городу почувся якийсь шерех. Ганна Павлівна обернулася. – Мамо, там якийсь чоловік на городі ходить! – гукнув її Сергій. – Піду подивлюся, – пробурмотіла старенька. – Може хтось почав тут жити? Хоча ні, замок є на дверях… Ганна Павлівна вийшла на город. Посеред грядок стояв якийсь старенький чоловік і збирав овочі. Ганна Павлівна глянула на нього і аж сумку випустила від несподіванки

admin

Ганні Павлівні нещодавно виповнилося вісімдесят, і вона раптом вирішила повернутися у своє рідне село. Скільки всього було пов’язано з цими місцями… Цікаво, чи зберігся її будинок, чи розсипався? Як давно вона там не була, все не було часу, все з чоловіком була, а коли чоловіка не стало, всю себе присвятила онукам. Тепер онуки виросли, у […]

Продолжение...

В Марини раптово не стало свекрухи Світлани Петрівни. Після поминок вони зі своїм чоловіком Олегом взялися розібрати речі покійної… Олег вирішив дістати папери і різний мотлох, що був у старому письмовому столі. Раптом він натрапив на якийсь листок, що недбало валявся в шухляді. Він дістав його й застиг від несподіванки! – Марино! – гукнув він дружину. – Ти тільки подивися, що я знайшов! Марина підбігла до чоловіка, взяла листок і застигла від побаченого

admin

– Марино, ти вже готова? – гукнув дружину Олег. – Чи, може, все таки відкладемо? Молода жінка ледь помітно похитала головою. – Ні–ні, що ти, Олежику! – сказала вона. – Чи ти забув, який сьогодні день? – Ну що ти, кохана! Але ти впевнена, що все гаразд? І до того ж Світланка… – Прекрасно посидить […]

Продолжение...

Ніна пішла з роботи раніше. Вона трохи заслабла, і її відпустили додому. Ніна зайшла в магазинчик біля будинку, купила свіжого хліба і зайшла у свій підʼїзд. Біля квартири вона раптом зупинилась. За дверима чулися якісь голоси… – А що це мій Олежик вже вдома? – подумала Ніна. – Телевізор дивиться мабуть. Ніна відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор і оторопіла. З їхньої спальні чувся голос її коханого Олега й… Жіночий сміх! Ніна, не роззуваючись, відкрила двері в кімнату. Вона так і застигла на порозі не вірячи своїм очам

admin

Стояв холодний зимовий вечір середини січня. У міському парку кружляли сніжинки, покриваючи пожухлу траву та доріжки пухнастим покривалом. Гілки дерев теж були в снігу, як і лавки на гнутих металевих ніжках. На одній із них сиділа молода жінка і дивилася в одну точку. На обличчі її читався неймовірний смуток, і вечір підкреслював цю безрадісну картину […]

Продолжение...