В Ірини не стало сина Сашка. Як пройшли поминки, вона ледь пам’ятала. Було багато людей, її заспокоювали, співчували, але вона нічого не чула й не бачила навколо себе… Пройшло три місяці. Якось Ірина зібралася й пішла в магазин купити картоплі. Вона взяла велику торбу і вийшла на вулицю. Жінка перейшла на інший бік вулиці і раптом застигла від несподіванки. Вона побачила на зупинці якогось хлопця. Ірина швидко підійшла до нього і взялась за його рукав. – Сашко! – вигукнула з надією вона. Хлопець обернувся, й Ірина аж відсахнулася від нього

Ірина, як завжди вийшла з роботи о шостій вечора, і попрямувала у бік будинку. Зазвичай вона поверталася автобусом додому, але сьогодні було тепло і не хотілося відразу йти в квартиру. Хотілося пройтися пішки, не поспішаючи. Вдома на неї ніхто не чекає. З чоловіком років двадцять вони, як розлучені, і де він, Ірина не знала і […]

Продолжение...

Ніна пекла пироги, як раптом помітила, що до її будинку під’їхала якась вантажівка завантажена тюками соломи. Жінка витерла руки об фартух, вийшла на подвір’я і застигла на місці. Біля сараю було акуратно складено п’ять тюків соломи. – Це ще що таке? – вигукнула сама до себе Ніна і побігла до вантажівки. – Ви мабуть помилилися? Це не моя солома! – гукнула вона. Раптом двері машини відкрилися, і з пасажирського місця вийшов якийсь чоловік. Ніна глянула на нього і все одразу зрозуміла

Літо стояло спекотне, з рідкими дощами та грозами, після яких над всім небом над селом здіймалася товста подвійна веселка. Ніна немов народилася наново, незважаючи на те, що вийшла на пенсію. Вона купила невеликий будиночок у першому ж селі від свого провінційного містечка та налагоджувала у ньому своє нове життя. – І навіщо тобі будинок у […]

Продолжение...

Сергій ішов до свого хрещеного батька Олега. Він збирався пригостити його кутею і привітати з Різдвом. Нарешті він добрався до будинку і постукав у двері. Олег на нього чекав. – Привіт, Сергію! Я вже думав, ти й забув мене цього року, – радісно сказав хрещений. – Зі святом, Олеже, – сказав Сергій. – Щастя тобі, здоров’я… – Дякую, синку! – сказав хрещений. – Заходь. Буду тобі подарунок твій показувати! Олег хитро примружився. – Подарунок? – здивовано запитав Сергій. – Ходімо, зараз все покажу! – з усмішкою сказав Олег. Сергій зайшов у вітальню і так і застиг на порозі від побаченого

Сергій ішов до свого хрещеного батька Олега напередодні Різдва, збирався пригостити його кутею і привітати з прийдешнім святом. Вони рідко спілкувалися останнім часом, але коли таки зустрічалися, на душі ставало так тепло. Інших родичів у Сергія не було. Матері не стало два роки тому, а батька ще раніше. Тільки ось хрещений залишився ще тітка, але […]

Продолжение...