В Ірини не стало сина Сашка. Як пройшли поминки, вона ледь пам’ятала. Було багато людей, її заспокоювали, співчували, але вона нічого не чула й не бачила навколо себе… Пройшло три місяці. Якось Ірина зібралася й пішла в магазин купити картоплі. Вона взяла велику торбу і вийшла на вулицю. Жінка перейшла на інший бік вулиці і раптом застигла від несподіванки. Вона побачила на зупинці якогось хлопця. Ірина швидко підійшла до нього і взялась за його рукав. – Сашко! – вигукнула з надією вона. Хлопець обернувся, й Ірина аж відсахнулася від нього
Ірина, як завжди вийшла з роботи о шостій вечора, і попрямувала у бік будинку. Зазвичай вона поверталася автобусом додому, але сьогодні було тепло і не хотілося відразу йти в квартиру. Хотілося пройтися пішки, не поспішаючи. Вдома на неї ніхто не чекає. З чоловіком років двадцять вони, як розлучені, і де він, Ірина не знала і […]
Продолжение...