День: 10.03.2023

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик тут був, – сказала жінка, взяла табуретку і полізла до антресолей. Валентина відкрила антресоль і застигла від здивування

admin

– Доню, я мабуть не поїду з вами, – мама з надією дивилася на Валю. – Ну, що мені там робити? І одягу в мене нема, ну куди мені з вами? Мама у Валі зовсім старенька, особливо не ходить нікуди, а тут рідні на ювілей їх усіх у кафе покликали. І мама сильно захвилювалася. Сама […]

Продолжение...

Мишко зі своєю коханою Поліною сиділи на дивані й дивилися телевізор. Раптом хтось постукав у двері. Поліна пішла відкривати. Вона підійшла до дверей і глянула у вічко. Там стояв якийсь підозрілий чоловік. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Михайло тут живе? – впевнено запитав чоловік. – Так… – пробурмотіла Поліна. Дівчина відкрила двері і тут же в коридор вийшов Мишко. Він глянув на чоловіка і застиг від несподіванки

admin

Мишко повільно ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. Він відчував, що це новий поворот у долі. А що за цим поворотом, подарунок долі чи неприємний сюрприз? За вісімнадцять років, прожиті Мишком на цьому світі, неприємні сюрпризи були частішими аніж подарунки. Він був слабий з дитинства. Його тато, Роман Миколайович, був людиною далеко не бідною. […]

Продолжение...

На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

admin

– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на себе жінка. – Сиділи б зараз спокійно у тітки Віри, святкували. І у теплі. А […]

Продолжение...