День: 25.03.2023

Надія прокинулася рано, позамітала подвір’я, пофарбувала паркан. З обіду накрутила голубців, зварила холодець. У вечері приїде син, привезе невістку – знайомитися. Коли все було готово, Надя почула, як в дворі загавкав Атос. – Приїхали, – гукнула вона сама до себе і побігла на подвір’я. – Привіт мамо. А ось і ми! – весело сказав Андрій, побачивши маму. – Ой сину, як я рада. Як добралися? – заметушилася Надія. – Все добре мамо! Знайомся – це Ірина, моя наречена, – з-за плечей Андрія з’явилася якась дівчина. Надія глянула на майбутню невістку і застигла на місці

admin

До обіду Надія ходила, похмуро насупившись. Вона була ображена. Вона не обмовилася з ним жодним словом. Вона оминала свого повсякденного співрозмовника. Щоб відволікти себе від поганих дум, Надія з розмахом втискала вила в невелику копицю скошеної трави за городом, і разом, піднявши якнайбільше вантажу, переносила її в яму. Там вона скидала важку сиру траву і […]

Продолжение...

Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

admin

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. Так би мовити, свіжим повітрям […]

Продолжение...

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Чоловік трохи зменшив хід, озирнувся і побачив незнайому жінку. – Іване, зачекай! – знову вигукнула вона. – Напевно, якась родичка, яку я не пам’ятаю, – подумав він і зупинився. Жінка, побачивши, що він зупинився, зраділа і підійшла до нього. – Ви щось хотіли? – спитав Іван, коли вона наблизилася. Жінка дуже хвилювалася. – Іване… Я… – вона зам’ялася, потім абияк сказала: – Я мама… Твоя мама. Іван застиг нічого не розуміючи, адже його мама зараз була в іншому місці

admin

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли на вулиці його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Іван трохи зменшив хід, не зупиняючись, озирнувся і з подивом побачив незнайому жінку похилого віку, яка дивилася на нього схвильованими очима. – Іване, зачекай! Зупинися, Іване! – знову вигукнула вона своїм голосом. Іван, почувши таке звернення, застиг, і в голові […]

Продолжение...