– Олено, ти куди? – спитав чоловік, коли побачив, що дружина збирається спати. – У ліжко, – відповіла вона. – А посуд? – обурився Ігор. – Завтра помию! – пояснила дружина. – Олено, у нас взагалі моя мама гостює. Я навіть уявити не можу, що буде, коли вона побачить гору посуду! – сказав Ігор. Раптом на кухню майже безшумно увійшла свекруха. Ігор напружився, відчуваючи сварку, але мати його здивувала. – О Боже, як я мріяла хоча б раз у житті побачити таку картину! – з усмішкою сказала Тетяна Сергіївна і показала рукою на посуд. Ігор здивовано дивився на матір, нічого не розуміючи

– Олено, ти куди? – здивовано спитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати. – У ліжко, а що? – Втомлено відповіла вона. – А посуд мити? – обурився Ігор.Усі гості вже розійшлися. Свято було веселим і галасливим. Вдома залишилася тільки його мама, але вона теж пішла спати. Олена ж склала залишки їжі по контейнерах, завантажила […]

Продолжение...

– Твоя Олена робитиме оселедець під шубою на свята? – запитала Ольга Іванівна у сина. – Буде, мабуть, – невпевнено відповів Михайло. – Не мабуть, а нехай робить! – рішуче сказала Ольга Іванівна. – І скажи їй, нехай на нас теж зробить. – Добре, я попрошу Олену, щоб зробила тобі оселедця під шубою, – важко зітхнув Михайло, розуміючи, що марно з нею сперечатися і щось доводити. Чоловік тоді ще не знав, чим для нього закінчиться таке прохання

– Твоя Олена робитиме оселедець під шубою на свята? – запитала Ольга Іванівна у сина. – Буде, мабуть, – невпевнено відповів Михайло. – Не мабуть, а нехай робить! – сказала Ольга Іванівна. – І скажи їй, хай на нас теж зробить. Яка їй різниця – порцією більше, порцією менше, зате мені не поратися. – А […]

Продолжение...

Ігор з дружиною приїхав на свята в село. До будинку вони приїхали вже за північ. Думали, не дочекалася їх бабуся Марія, спати лягла. Але а з хати одразу вискочила бабуся та її сусідка. – Приїхали! – Бабуся тут же кинулася цілувати всіх по черзі. – Мариночко, Ігорчик, ну слава Богу, а то ми тут вже не знали, що й думати! – Бабуся, та все ж нормально, що це ви так розхвилювалися? – Ігор приобійняв бабусю. – Ти б знав, що ми тут пережили, – тихо сказала бабуся. – Ти про що? – Ігор здивовано дивився на бабусю, нічого не розуміючи

– Ігоре, багажник! Відкрився багажник, зупини машину, – Марина вигукувала, але сама вже розуміла, що все пропало! Речі на ходу з багажника висипалися на трасу, і машини, що їхали за ними, напевно їх не помітили. І подарунки і гостинці, на які вони відкладали останні два місяці! І червону ікру, і сьомгу, і дорогу буженину, і […]

Продолжение...