Месяц: Октябрь 2022

– Коханий, я сьогодні сходжу до Наталки, – сказала Ліза чоловікові. – Ми з нею так давно не бачилися. – Звісно, – кивнув Валерій. – Гарно вам посидіти. Дружина вже пішла, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Привіт друже. Їду до тебе, – дзвонив його друг Денис. – Твоєї ж немає вдома якраз. Щойно он її бачив тут неподалік своєї роботи. Валерій застиг від здивування. Мабуть, Денис щось переплутав. Ну як він міг її бачити біля роботи, якщо вона пішла до Наталки? А та живе зовсім не там! Чоловік не розумів, що відбувається

admin

Валерій не був ревнивим чоловіком. Швидше навпаки, він повністю довіряв своїй Лізочці. Подружжя жило разом майже п’ять років і за цей час вони жодного разу серйозно не посварилися – у сім’ї панувало повне розуміння, на заздрість усім друзям. -Ти не проти, якщо я сьогодні сходжу до Наталки ввечері? – Ліза благаюче глянула на чоловіка. – […]

Продолжение...

Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. – Давай, доню, з дитиною не тягніть, – квапила її мати, Тетяна Федорівна. – Дуже мені хочеться онуків побавити. Скоро Іра порадувала матір тим, що вагітна. Тетяна Федорівна навіть розплакалася від хвилювання. – Боже милостивий. Ти мене почув. Ну, тепер готуватися треба, – рішуче сказала вона і обняла дочку. Іра стала приходити до матері і батька частіше. А одного разу Тетяна Федорівна винесла якісь дві великі коробки. Іра відкрила їх і ахнула

admin

Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. Дружила вона з Ігорем два роки, хоча знайомі вони були як сусіди по вулиці з дитинства. І ходили до однієї школи, і до одного магазину бігали по хліб. -Давай, доню, з дитиною не тягніть, – квапила її мати, Тетяна Федорівна. – Дуже мені […]

Продолжение...

Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

admin

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу, треба… -Юро, ти обіцяв, що перестанеш гульбанити, на роботу влаштуєшся… -Перестану… Влаштуюся… Дай! Жінка заплакала, але вона все ж таки дістала з кишені кілька останніх купюр, і одну простягла синові. -Дякую мамо! – той взяв […]

Продолжение...

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

admin

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку, недорого, хоч для книг, хоч для чого завгодно». Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, невелике село, куди вона їздила на літо до бабусі та дідуся відпочивати. Жила вона тоді влітку на веранді, де поруч із пружинним ліжком стояла невелика етажерка з […]

Продолжение...

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

admin

Юля прокинулася від якогось дивного звука. -Володя! – голосно гукнула вона, не розплющуючи очей. Через хвилину в її кімнату забіг маленький син: -Що, мамо?! -Що вона там плаче? Я спати хочу. Іди, заспокой її! Син побіг, а Юлія лягла на подушку. Хотілося сховатися від від нескінченних проблем, від такого життя. А років їй же ж […]

Продолжение...

Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

admin

Є люди, яким не подобається осінь. Хмарне небо, часті дощі, вогкий вітер і сіра природа навколо. А ось Дарині дуже подобається, особливо кінець вересня, золота осінь. Дарині п’ятдесят років. Їй навіть не віриться, якщо не вимовляти цифри, вона й не пам’ятає, що п’ятдесят. Чудово почувається, зустрічається з подругами, іноді виїжджають за місто всією компанією до […]

Продолжение...

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор дружині. – Пам’ятаю, – відповіла Галя. – Ще сестра моя Олена приїде допомогти, – сказав Віктор. Приїхавши зранку в село, Вітя з Галею одразу пішли в садок. Олена залишилася з мамою. Вони зібрали більшу половину вишень, але Олена так і не з’явилася. Віктор вирішив покликати сестру. Чоловік підійшов до будинку, двері були відкриті, Олена з мамою про щось розмовляли. Віктор прислухався до розмови і ахнув

admin

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор своїй дружині. Мама Віктора жила в селі, за годину їзди від міста. Невелике господарство, ділянка, сад із фруктовими деревами – скрізь потрібна була допомога. Старший брат Віктора жив за п’ятсот кілометрів, а молодша сестра Олена у сусідній області, але […]

Продолжение...

– Зіна! Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти, – Зіна зітхнула, і сіла на ліжку. – Чого гукаєш? Тут я! – вигукнула вона у відповідь. Двері в сінях відчинилися, сусідка зайшла в кімнату Зіни. – Ти чого така стривожена? – Зіна здивовано, подивилася на Василину. – Ой, Зіна, тут таке біда… Така біда…, – повторювала сусідка. – Яка біда? – Зіна аж підвелася з ліжка, нічого не розуміючи

admin

– Зіна! Чуєш? Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини, і Зіна скривилася. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти. А що? Час вже! Вісімдесят років з гаком вже. Буде! Очі майже не бачать, вуха чути відмовляються. Як телевізор подивитися, […]

Продолжение...

Ганна Петрівна помітила, що її невістка Зоя стала дуже чепуритися і бігати кудись вечорами. – Зоя, ну і як його звуть? – запитала вона. – Кого, мамо? – Ну, того, до кого бігаєш! – Ой, та ми просто гуляємо. Він приїхав у гості до родичів, випадково познайомилися. – А він знає про Іванка? – раптом запитала свекруха. – Звичайно, все він знає. Олексій, так звали знайомого Зої, прийшов у гості приніс кошик із ягодами та пиріг. Вечір пройшов весело. Всі залишились задоволені. Та через якийсь час на порозі несподівано зʼявився чоловік Зої Володя

admin

-Зоя, вам дитину приносити на годування? -Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни і заплакала. Матусі в палаті переглянулися і продовжили годувати своїх малюків. Зоя приїхала вночі, народила швидко. Хлопчик три кілограми пʼятсот грам, здоровий, гарний. Зиркнувши на нього, новоявлена ​​мати заплакала, тільки не радісно якось. -Ну, […]

Продолжение...

Микола йшов коридором, як раптом побачив прибиральницю, яка мила коридор. Вона була дуже зсмучена. – Щось ви якась сумна? – сказав директор. – Що сталося. – Та нічого, – відмахнулася Галя. – Я ж бачу, що сталося, – наполягав Микола. І Галина розповіла йому про свою проблему. – Так…Будете йти додому, зайдете до мене в кабінет, – раптом сказав він. Закінчивши роботу Галина зайшла до директора. – Ось тримайте, – Микола простягнув Галині якусь коробочку. Галя відкрила її і ахнула. – Я не можу це прийняти, – тільки й промовила вона

admin

Микола Андрійович, директор успішної, хоч і не дуже великої фірми, у піднесеному настрої йшов довгим коридором до свого кабінету. Його фірма займала цілий поверх у офісному центрі. Сьогодні підготують усі документи, і завтра буде укладено дуже вигідну угоду. Фірма буде забезпечена безбідним існуванням щонайменше на два роки. Прибиральниця Галя мила підлогу в коридорі з таким […]

Продолжение...