У Віри раптово не стало мами, а згодом і її бабусі Зіни. Свого батька вона не знала, але він приїхав забрати її до себе. Дорогою додому вони мовчали. Не знали, про що говорити. На порозі квартири їх зустріла гарно та вміло нафарбована жіночка. Одягнена вона була не по–домашньому. Ошатне плаття, багато прикрас. – Познайомся, це Оля, моя дружина, – сказав батько. – А це моя дочка, Віра, – кивнув Микола у бік дівчинки. – Дуже приємно, – сказала Оля і строго глянула на гостю. Віра зайшла в кімнату, озирнулася навкруги й ахнула

Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста до рідного села. — Все встигла, — не втрималася баба Зіна, зустрічаючи дочку з онукою біля хвіртки. — Вивчилася, вийшла заміж, народила, розлучилася. Як у вас, молодих, […]

Продолжение...

Єва поралася на городі, коли біля її будинку зупинилася якась машина. – Дивно, хто б це міг бути? – подумала вона. Жінка залишила всі справи і пішла до воріт. З машини вийшов якийсь чоловік, підійшов до багажника і дістав сумку. – Доброго дня. Ви Єва? – раптом запитав він, помітивши жінку. – Так, це я, – здивувалася вона. – Думав вас вже і не знайду, добре, що люди підказали де ви живете, – усміхнувся незнайомець. – Ну що показуйте. – Що показувати? – здивувалася Єва, не розуміючи, що відбувається

Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в якусь глухомань про яку він раніше ніколи не чув. Олексій був майстром з ремонту холодильників […]

Продолжение...

В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора ввечері мрячив дощ, а вночі підморозило. Холодний та похмурий листопад – напередодні безпросвітної довгої зими… Аліна зітхнула. Туга за вікном, туга на серці, всі вихідні вона сама просидить удома. Туга… …Тоді теж був листопад. В обідню перерву Аліна побігла в кафе […]

Продолжение...

Ганна зібрала валізу, сіла в автобус і поїхала до свого чоловіка. Степан, по роботі, декілька місяців жив у іншому місті. Ганна була впевнена, що Степан буде в захваті від її сюрпризу, але натомість сюрприз чекав на неї. Вона відчинила його квартиру своїм ключем і застигла від несподіванки. На неї дивилася пара блакитних очей – рудоволоса дівчина, дуже гарненька і така молода. – Ти хто? – запитала вона незнайомку. – Я Віра. Ой, а ви, мабуть, Ганна. Вибачте, я зараз піду! – Я тебе питаю, ти хто? – ще раз повторила Ганна, нічого не розуміючи

Ганна їхала до коханого чоловіка, а точніше летіла на крилах щастя. Нарешті син закінчив школу і вступив до ВНЗ. Тепер вони з чоловіком нарешті зможуть жити разом. Відправивши сина на навчання, вона того ж дня взяла квиток на автобус і поїхала до Степана. Вони були одружені лише два роки, але знайомі, здавалося, цілу вічність. Чого […]

Продолжение...

Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і господарство, і чоловіка, і дорослу дочку Валерію. Віктор давно змирився із характером дружини, будучи вдячним їй за те, що в гараж вона його відпускала без проблем та моралі. Правда одне але: о сьомій вечора до вечері він повинен був бути вдома. […]

Продолжение...

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було. Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих… Олена […]

Продолжение...

Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, зачитали побажання. Раїса Миколаївна тільки посміхнулася. Раптом батько Каті, Андрій Борисович, діставши з кишені якусь коробочку, відкрив її і всі застигли від несподіванки

– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один одного. – Ну яке кохання? – обурювалася Раїса Матвіївна. – Не кажи нісенітниці, їй квартира […]

Продолжение...

Наталя зварила борщ, насмажила котлеток. Сьогодні вони з чоловіком їдуть на дачу. – Михайле, давай дорогою заїдемо до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили внука після канікул. – Михайле, на канікулах мені Андрійко дещо розповів, про своїх маму і тата. Ти повинен це також дізнатися, – раптом почала жінка і зупинилася. Михайло здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили онука після канікул. І з Вітьою поспілкувалися, і з Танею. На мою думку у них все чудово. Навіщо нам робити гак, ми […]

Продолжение...

Оля робила голубці, коли в двері подзвонили. Жінка пішла відчиняти. Перед нею стояв симпатичний чоловік років сорока. – Здрастуйте, ви заявку на монтаж натяжної стелі на сайті залишали? Мене Андрій звати, – сказав він. – Доброго дня. Так, залишала. Проходьте, будь ласка, в кімнату, – запросила вона майстра. Чоловік почав роботу, а Оля пішла доробляти голубці. За декілька годин, чоловік зайшов на кухню і сказав, що все готово. Оля увійшла до кімнати, підвела голову і застигла на місці. – Що ви наробили?! – тільки й вигукнула жінка

– Вітя ти що, знову? – Запитала Оля. – Та, посиділи трохи з Миколою, – відповів чоловік. – Це ти називаш трохи? Та ти ж ледве стоїш. Ти ж сказав, що пішов на роботу влаштовуватись. – Ось ми якраз про роботу і говорили з Миколою. – Я це вже сто разів чула. Віктор ледве роздягся […]

Продолжение...

Даринка сиділа на кухні, наминала гречку з салатом і пила компот. – Мамо, а я сьогодні дуже дивний сон бачила, – раптом сказала вона Ларисі. – Такий вже ж і дивний?! Що ж ти таке бачила? – запитала Лариса. – Якась незнайома бабуся просила тобі дещо передати… – Мені?! – здивувалася Лариса й уважно подивилася на дочку. – Так. Вона так і сказала: «Передай мамі, що Чистьосі недобре, бо в хаті дуже брудно. Вона просила приїхати, допомогти прибрати». Лариса аж присіла від несподіванки. – О, Господи… Та як таке може бути, – тільки й подумала вона

Лариса була не дуже віруюча. Вона вважала, що щось таке є, що Бог у неї в душі… До церковних свят і традицій жінка ставилась «ніяк». Хіба що ходила до церкви на Водохреща – води свяченої набрати, та на Великдень – яйця і паски освятити. Ось, мабуть, і все… Але, як відомо, шляхи Господні незбагненні. Ось […]

Продолжение...