Андрій з дружиною Тетяною спали на ліжку. Було ще дуже рано. Раптом на тумбочці завібрував телефон Андрія. Тетяна спросоння взяла телефон чоловіка і глянула на екран. Дзвонив його брат Микола. Андрій відмахнувся – мовляв передзвонить. Але Тетяна щось ніби відчула. – Візьми, брат же ж, – сказала Таня і дала телефон Андрію в руку. Той скривився, але взяв. – Миколо, привіт, чого так рано? Що? А хто ви? – здивовано говорив він у слухавку. – Так, так, ми зараз приїдемо… Андрій поклав слухавку, мовчки втупився в одну точку і раптом… Заплакав

Раїсу Іванівну було не втішити. Її онука Наталка заслабла і її не стало… Наталі було сімнадцять, вона була копія бабусі в юності. Для Раїси Іванівни весь сенс життя був у Наталі. Вона сподівалася, що її красуня внучка те, що сама Раїса Іванівна не встигла у своєму житті, встигне зробити. І раптом таке… Лікування було тривалим, […]

Продолжение...

Ірина з самого ранку крутилася на кухні. Вона наготувала різних смаколиків, спекла пиріг, наробила салатів. – Мамо, у нас що гості будуть? – здивовано запитав її син Віктор. – Так! В обід, – загадково сказала Ірина. – Не тягни з миски, йди, вмийся спочатку! – Ірина легенько забрала руку сина від ковбаси. Вона одягла ошатну сукню, зачесала волосся, трохи підфарбувала вії та губи. Віктор здивовано дивився на матір. Аж тут пролунав дзвінок у двері. – Синку відкрий, будь ласка, – попросила Ірина. Віктор відчинив двері, глянув на гостя й очі вирячив від здивування

Ірина стояла на зупинці. Було холодно, а автобуса все не було. Раптом біля тротуару зупинилася дорога машина і посигналила. Люди на зупинці переглянулись і всі чомусь подивилися на Ірину.Вона підійшла до машини. Скло опустилося й Ірина несподівано впізнала свого колегу з роботи. – Сідайте швидше, бо зовсім замерзнете. Автобус ще далеко, – сказав він і […]

Продолжение...

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що відбувається

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що […]

Продолжение...

Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося? – захвилювалася Ніна, побачивши на порозі свого сина. – Мамо, дай поїсти, – з порога сказав Олексій. – Ну звичайно! Ходімо на кухню, там вже все готове, […]

Продолжение...

Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

Зітхнувши з почуттям задоволення, Марія стомлено присіла в альтанці відпочити на дерев’яне крісло, дбайливо збите її чоловіком. Вона любить поратися на дачі, це її віддушина, тут вона забуває про неприємності та біди. Вона розмовляє з рослинами, вона справді впевнена, що вони її чують, тому на грядках все пахне. Сусіди приходять і дивуються: – Марічко, у […]

Продолжение...

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в одній групі на економічному факультеті. Потім разом у великому магазині працювали, гроші на весілля збирали. Відгуляли весілля. Виникла проблема, де жити? У нього в селі бабуся жила. Останні двадцять років вона за своїм слабим батьком […]

Продолжение...

Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя жила в передмісті, в будинку, що залишився у спадок від бабусі. Не великий, маленький, теплий, затишний. Ну і що, що на роботу та з роботи доводилося діставатися півтори години. Поспішати Насті не було куди. Зате повітря було справжнє, просочене ароматом кульбаби, […]

Продолжение...

Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному […]

Продолжение...

Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи

Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на його четвертий поверх. Віддихався, він натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого друга, побачив Наталю. – Здрастуйте, дядьку Микола, – привітно привіталася дівчина. – Ви, мабуть, до тата? […]

Продолжение...

Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка. Марія сумно усміхнулася: – А тобі, доню, тата хочеться? Олена задумалася: – І так і ні. Так, бо хочу дарувати йому подарунки на день народження, з днем ​​тата вітати. Щоб на гойдалку мене водив, морозиво купував і багато чого. Ні, тому що переживаю, що […]

Продолжение...