Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і господарство, і чоловіка, і дорослу дочку Валерію. Віктор давно змирився із характером дружини, будучи вдячним їй за те, що в гараж вона його відпускала без проблем та моралі. Правда одне але: о сьомій вечора до вечері він повинен був бути вдома. […]

Продолжение...

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було. Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих… Олена […]

Продолжение...

Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, зачитали побажання. Раїса Миколаївна тільки посміхнулася. Раптом батько Каті, Андрій Борисович, діставши з кишені якусь коробочку, відкрив її і всі застигли від несподіванки

– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один одного. – Ну яке кохання? – обурювалася Раїса Матвіївна. – Не кажи нісенітниці, їй квартира […]

Продолжение...