Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

Олена та Микола жили щасливим розміреним життям. Діти росли та радували батьків. Рита 12-ти років та Іванко 6-ти років. Весь цей час Микола часто їздив по відрядженнях. Заробляв добре, і міняти нічого не збирався. Одного вечора йому зателефонували. Спочатку він пішов в іншу кімнату від усіх, а потім зовсім на вулицю. Не було його годину. […]

Продолжение...

У Віри було день народження. Ігор накрив дружині святковий стіл. – Віра, кохана! – Ігор піднявся сказати тост… У цей момент пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – весело підскочила Віра. – Явно хтось мене привітати прийшов! Вона вийшла до коридору і довго не поверталася. Ігор підвівся і також вийшов. У коридорі Ігор побачив збентежену дружину і незнайомого чоловіка. – Віра, це хто? – запитав здивований Ігор. Віра не знала, що відповісти

Тридцятип’ятирічний Ігор керує великою фірмою. Його дружина Віра – молодий, вельми симпатичний менеджер, який подає надії, який підкорив серце свого шефа з першого погляду. У нього за спиною – розлучення та пристойна квартира у Києві. У неї – ні житла, ні своєї справи, зате купа часу для роботи, безліч креативних ідей, блиск в очах і […]

Продолжение...

Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а у брата лише дві… -Так, тільки в нього одна дитина, а в нас двоє. Причому […]

Продолжение...

Ігор з дружиною і сином святкували новосілля. Народу прийшло багато. Усім було цікаво, яким вийшов будинок. Прийшла і сусідка Лариса. Вона давно була закохана в сина Ігоря, та той на неї уваги не звертав. Всі сиділи за столом, як раптом Лариса встала і сказала: – Ось ви кажете, що земля під будинком нічийна? А ні! Я тут подивилася. Земля ця Іванчукам належить! Я їм написала все як є. Так що хазяї, або дім ділитимете або зноситимете! За столом раптом запала тиша

-Ну ось, Наталочко, отут ми хату і збудуємо! – Ігор обійняв дружину за плечі. – Бачиш тут і фундамент колись був. Я у сільраді запитав, то кажуть, що нічийна ця земля, нема хазяїна. Ти ж не проти, що ми з міста і сюди в це село переберемось? – запитав він. -Ігорчику, Бог з тобою. Я […]

Продолжение...

Ніна зайшла на кухню, де за столом сидів чоловік Михайло та син Роман. Жінка взяла каструльку і поставила воду на макарони. – Мамо, – раптом пробурчав Роман. – А чому ти в суп м’ясо кладеш такими великими шматочками? – Не знаю, синку, – розгубилася Ніна. – А чому ти питаєш? Син мовчав. – Ніна, навіщо ти Зою Петрівну постійно свариш? – раптом вступив у розмову чоловік Михайло. І тут Ніна все зрозуміла, так соромно їй не було ще ніколи

– Мамо! Ну ти знову! – Ніна зачинила кришку і натиснула кнопку зливу. – Невже так важко натиснути кнопку! Вона вийшла з туалету і попрямувала до кімнати матері. Зоя Петрівна сиділа на ліжку зіщулившись. Маленька, тендітна. І коли тільки вона зі статної сильної жінки перетворилася в таку? – Ніночко, я знову забула? Так? – Вона […]

Продолжение...

Ліля з важкими сумками продуктів зайшла у квартиру. – Важко тобі, Лілечко? – співчутливо запитав її чоловік Олег, дивлячись, як дружина тягне сумки на кухню. – Важко, зате дешевше купила, – відповіла Ліля. Сусіди завжди дивувалися, бачачи, як вона носить величезні сумки з продуктами. – Невже допомогти не може твій?! – чула вона постійно. – Навіщо тоді такий чоловік?! – Ну… Він же ж у мене добрий, зате, – казала Ліля. Та одного разу все змінилося

Ліля швидко складала продукти на касі в сумки, готуючись нести їх кілька зупинок. Можна було купити й поближче до будинку, але там же ж дорожче! Вона ж донесе, нічого не станеться, а копійку збереже! Мама виховувала Лілю зібраною, працьовитою, вчила економити та робити все самій. А дівчинка довірливо всього слухалася. Вже в шостому класі вона […]

Продолжение...

Коли брат усю свою частку спадщини кинув на вітер, я купила собі квартиру. Ось тоді і почалися всі претензії

Від бабусі нам із братом дісталася майже однакова, досить велика сума грошей. Розпорядитися ми вирішили цими засобами по-різному. Я додала трохи своїх накопичень та придбала непогану двокімнатну квартиру. А брат спустив усе на розваги та свою дівчину. Начебто ми мали свободу вибору, але потім мені стали пред’являти абсу рдні претензії. Від бабусі нам із братом […]

Продолжение...

Прочитавши повідомлення від дівера Олена зблідла, вона наполягла, щоб із чоловіком пішли побачити його. Увійшовши до будинку подружжя скам’яніло

Ігор із дружиною повечеряли і зібралися вже лягати спати, коли на телефон Ігоря надійшло повідомлення. Телефон лежав поряд із дружиною, тому він спитав її; -Олена, подивися, що там? Коли Олена взяла до рук телефон, її брови здивовано піднялися. -Це твій брат пише, просить тебе приїхати на свої поминки, завтра … Ігор забрав у дружини телефон, […]

Продолжение...

Коли чоловік начальниці став чіплятися до мене за столом, я вийшла і хотіла піти, але він схопив мене за руку і різко потяг у лазню

Начальниця Катерина покликала всіх на день народження. Я одягла найкращу сукню, приїхала до заміського особняка. Катерина мала чудовий великий будинок, з величезною територією. У неї із чоловіком льотчиком двоє дітей. А чоловік такий красень, весь відділ заздрив. Тільки мені здалося, що Катерина на своєму святі була сумною. Дивно, а що сумувати, адже вона має все […]

Продолжение...

Після того, як батько по мер, мама покликала мене на серйозну розмову. І тільки тоді я зрозуміла чому вона не любила з дитинства

Вночі мені зателефонувала молодша сестра Вірочка: — Тата бі льше немає, мені мама подзвонила, все: це кінець. У мене вилетів телефон з рук, я стала ри дати, добре, що чоловік був поруч, він розуміюче мене міцно обійняв. Потрібно було збиратися і їхати до Вірочки, вона дуже вразлива, одна з цими думками і новиною не впоратися. […]

Продолжение...