– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

-Риті треба пам’ятник за життя поставити, – говорили родичі Миколи про його дружину. – І як тільки вона з ним живе? Рідня Миколи анітрохи не перебільшувала. Одружившись на скромній і непоказній сільській дівчині, він з перших же днів сімейного життя почав показувати, хто в хаті господар. -Так йди коридори мити, у чому проблема? – вигукнув […]

Продолжение...

Валентина прийшла до Анатолія на побачення. Чоловік накривав на стіл. Валя в цей час розглядала кімнату. – Це хто? – Запитала вона, помітивши фото. – Це моя донька. А це…, – чоловік понизив голос. – Моя дружина, її давно не стало. – Царство небесне, – зітхнула Валя. Валентина та Анатолій сіли за стіл вечеряти. Раптом, Валя почула, як двері в квартиру відчинилися. І за хвилину в кімнаті з’явилася якась жінка. Валя глянула на неї і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Валентина йшла вулицею і не знала, що їй робити – плакати чи сміятися. Ситуація, в якій вона виявилася п’ять хвилин тому, здавалося з боку комічною, майже анекдотичною, але чомусь було трохи погано на душі. Через деякий час вона посміється від душі з цієї ситуації, але тільки не зараз. Місяць тому Валя поверталася потягом від дочки […]

Продолжение...

Олексій їхав знайомою дорогою. – Ось і цвинтар, – подумав він. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій. Це улюблені квіти Олі. Чоловік вийшов з машини. Тут нічого не змінилось. Хіба що з’явилися нові памʼятники. З фотографії на нього так само дивилася його Оля. Його диво. Його життя. Життя яке так рано закінчилось… Олексій поклав квіти, посидів біля памʼятника дружини і пішов назад до машини. Раптом на землі серед листя виглянуло щось біле. Олексій розсунув листя і ахнув

Олексій знову їхав такою знайомою дорогою. -Ось і цвинтар… – подумав він. Цей маршрут за останні два роки, він вивчив напам’ять. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій… Це улюблені квіти Олі, а ось вона сама більше ніколи не сидітиме поруч із ним… …Олексій з Олею вчилися […]

Продолжение...