Ліда сиділа на касі в магазині, як раптом побачила бабусю, яка часто в них бувала. Цього разу старенька взяла не молоко й макарони, а ковбаску, курку, сир… – Здрастуйте! – сказала Ліда. – У вас якесь свято? – Та яке там свято, – сказала старенька. – Сорок днів у доньки моєї… Сусіди, може зайдуть, треба стіл накрити… Ліда пробила продукти і віддала бабусі решту. – Зачекайте, не йдіть, я зараз. Ліда покликала іншу касирку, підмінити її, а через п’ять хвилин вийшла в пальті і з сумкою в руках. Старенька не розуміла, що відбувається
Лідія сиділа на касі з втомленим від життя і людей виглядом. -Як ви мені всі набридли, очі б мої вас не бачили, – говорив її погляд. Зараз перед нею стояла повільна напівсонна молода дівчина. Таких Лідія не любила… Лідія давно пробила продукти й чекала оплати. Дівчина довго порпалася в об’ємному гаманці, перебираючи карти знижок інших […]
Продолжение...
