Олена спекла яблучний пиріг, насмажила картоплі, відкрила баночку хрустких огірочків. Сьогодні до неї приїдуть важливі гості. Жінка вирішила накрити стіл у просторій альтанці на подвір’ї. Олена все приготувала і пішла в будинок, привести себе в порядок. Раптом, через вікно, Олена побачила, як на подвір’я заїхав якийсь автомобіль. – Дивно, наче ще не час, – подумала вона і вийшла на двір. На подвір’ї двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшли люди. Олена глянула на них і аж в долоні сплеснула

Олена спекла пиріг із яблуками, аромат розпливався по всьому подвір’ю. Вона вирішила накрити стіл у просторій альтанці, увитій зеленню, вдень тут тінь, а потім увечері добре посидіти в прохолоді. Андрій поїхав на вокзал зустрічати дорогих гостей, доньку з чоловіком та онучок-близнючок Ангеліну та Марію. Коли вони були маленькими, Олена не могла розрізнити, хто з них, […]

Продолжение...

Олена прийшла до сусідки. Зоя якраз збирала аїґрус. – Доброго дня. А ви все працюєте?, – усміхнулася вона. – Так. Не лишати ж, шкода, – пояснила сусідка. – Зоя Іванівна, я до вас не просто так прийшла, а за порадою, – раптом сказала Олена. – Щось сталося? – захвилювалася Зоя, прибираючи відерце убік. – Розлучитися хочу, – тихо сказала Олена. – Може, порадите, як бути? – Оленко. Я радити не люблю, – м’яко промовила Зоя. – Просто хочу тобі дещо розповісти… Олена з неприхованою цікавістю подивилася на сусідку і приготувалася слухати

– І чого ви так радієте, Зоя Іванівно, ніяк не зрозумію? – похитала головою Олена, дивлячись на те, як сусідка пересипає щойно зібраний аґрус у відро. – Про що ти, Оленко? – не зрозуміла Зоя. – Ви ці ягоди цілу годину збирали, натомилися так! І навіщо? – пояснила Олена. – Не лишати ж їх, шкода, […]

Продолжение...

Рита закрутилася в ліжку. – Спи, спи… – зашепотів Микола дружині. А сам ну ніяк заснути не може! Він тихенько встав з ліжка. Не йшов йому сон після слів матері, що уві сні вона йому сказала. Сказала, що подарунок вона йому якийсь прислала і радий він буде. Микола вийшов на ґанок, подихати свіжим повітрям і сів на сходах. І тут раптом він помітив щось у кущах! Микола підійшов ближче, придивився і аж присів від несподіванки

Знову Миколі матінка його наснилася. Тільки цього разу вона не мовчала, а сказала дивні слова. Він одразу навіть і не зрозумів, про що вона, а як зрозумів, то аж душа стрепенулася. Совість його защеміла… Усвідомлення тієї підлості, в якій він зізнатися собі не хотів, а вона досі таїлася десь, а він гнав її, гнав… Микола […]

Продолжение...

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… Ти приїдь, тобі краще самому все побачити, – видихнула Галина і поклала слухавку. Дмитро, залишивши всі справи і кинувся додому, чоловік навіть і не знав, що й думати

– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є, – раптом сказала дружина. – Щось сталося? – Захвилювався Дмитро. – Та як тобі сказати… ще не трапилося, але поговорити треба, – Галя явно була схвильована, але […]

Продолжение...

Ірина дивилася турецький серіал, коли заграла меледія на її телефонні. Жінка підняла слухавку. – Доброго дня! – пролунав жіночий голос. – Мені сказали вам зателефонувати. Вам потрібна хатня робітниця? – Вас Юля звуть? – запитала Ірина. – Так, – відповіла співрозмовниця. – Приходьте! Я вас чекаю! – сказала господиня. Ірина стояла біля вікна. Побачивши, що відкрилася хвіртка і на подвір’я зайшла жінка, Іра вибігла на вулицю її зустріти. Жінки глянули один на одного і… застигли. – Цього не може бути, – тільки й подумала Ірина

«В будинку не прибрано. Обід не приготовлений, Дружини вдома немає. Діти – невідомо де. Звичайно, вони далеко не діти: синові – двадцять, а дочці – вісімнадцять. Ну, син добре, він мій помічник і спадкоємець, щодня на моєму … на нашому підприємстві пропадає. А чим дочка займається? Олексій поставив чай, дістав із холодильника ковбасу та сир. […]

Продолжение...

Марина зі своїм чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! – Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. – Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. – Ви проходьте, сідайте… У нас до вас є дуже незвичайне прохання! – раптом заявив батько. – Просто вислухайте маму, – аж розгубився він. Марина з Анатолієм здивовано перезирнулися. Вони сіли на диван і нетерпляче глянули на матір

Марина з чоловіком Анатолієм прямо забігли у батьківську квартиру! -Мамо, тату, привіт! Ви просили нас терміново приїхати! Що ж трапилося? – разом прокричали вони. Взагалі-то трапилося все вже давно… Мама була дуже слаба. Пройшла вже багато процедур. Нещодавно їй вже ніби стало ліпше. Але от знову гірше… -Мариночко, Анатолій, добрий вечір, проходьте, – сказала мама. […]

Продолжение...

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати

Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран й оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… -Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як живете, як дітлахи?! -Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я […]

Продолжение...

Олена почала накривати стіл. Сьогодні у її чоловіка день народження. Гості під’їхали майже одночасно. Останнім прийшов іменинник, чоловік Микола, і всі кинулися його вітати. – Ну все! Пішли нарешті до столу, – запросила Олена. Гості увійшли до кімнати, де був накритий стіл, здивовано глянули на господиню і застигли. – Ну ти даєш, Оленко, – тільки й сказав Микола

В неділю у чоловіка день народження. Це ціла справа, батьки Олени приїдуть, та свекор зі свекрухою, а що на стіл ставити? На ринку все дуже дорого. Та ще й Таня з Іринкою Олену підвели, зіграли на її материнському почутті, бажанні, щоб доньки були не гірші за інших. Прийшли у вівторок зі школи сумні. В чому […]

Продолжение...

Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

Коли Олегу виповнилося три роки, його батько пішов із сім’ї. Зустрів іншу жінку. Мати Олега, і до розлучення зі своїм чоловіком, часто залишала дитину своїм батькам, а тепер їй нічого не залишалося, як віддати його їм на виховання. Адже поєднувати роботу по змінах із вихованням сина було дуже складно. Андрій Іванович та Марія Михайлівна на […]

Продолжение...

Катя приїхала у рідне село. Вирішила відвідати батьківський будинок. Жінка підійшла до воріт і важко видихнула. – Майже нічого не залишилося, – подумала вона. Паркан покосився, подвір’я заросло, будинок ледве стояв. Катя зайшла в літню кухню, яка якимось дивом, була впорядку. Вона оглянула все, і присіла біля столу перепочити. Раптом через вікно, Катя побачила в себе на подвір’ї якогось чоловік. Жінка вискочила на двір, придивилася, і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері. Повз поспішали перехожі. Магазин, де працювала Катя, закривався об одинадцятій вечора, виходила вона не раніше половини дванадцятої. В цей час людей на вулицях зовсім небагато. – От і добре, – подумала Катя. Усі вони […]

Продолжение...