Вадим зайшов у кафе й сів за столик. У нього сьогодні було побачення з Юлею. Юля помахала Вадиму і підійшла до столика. – Привіт! – усміхнулася вона. Вадим глянув на неї й скривився. Якісь штани, блузка… І ні сліду косметики! – Ти завжди так на побачення ходиш? – поцікавився Вадим. – Так, а що? Ти, он, теж не в костюмі. А мені чого виряджатися?! Вадиму стало незручно, та згодом вони вже весело розговорилися. Коли настав час іти, Вадим раптом скочив з-за столу й почав плескати себе по кишенях. Юля очі вирячила від здивування

Вадим з батьком сиділи за столом на кухні і розмовляли. -І взагалі, я вважаю, що квіти там всілякі, або подарунки на побаченнях жінкам дарують тільки невпевнені в собі мужики! – заявив Вадим. – Такі, які вважають, що жінку треба заслужити! Заслужити – значить купити. -Та ні, синку, я не розумію, що ти мені хочеш сказати, […]

Продолжение...

Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

Не дарма кажуть, що сім’я – це праця, турбота один про одного. Вдвох завжди легше переносити і радість, і негаразди, і складні повороти. Марія про це знає, з чоловіком вона живе багато років, вже донька вийшла заміж, і онука народила на радість бабусі та дідусеві. Але сімейне життя Марії було не таке вже гладке і […]

Продолжение...

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його, вона намагалася вберегти чоловіка від домашніх турбот, оточити його турботою і ласкою. У їхній сім’ї […]

Продолжение...

Ірина закривала мариновані гриби, як раптом подзвонили у двері. На порозі стояла свекруха. – Здрастуйте. Проходьте, – запросила Іра. – Що це ти надумала? – прямо з порога почала Марія Романівна. – Ви про що? – незрозуміла Ірина. – Не прикидайся. Ти знаєш про що я! – повторила Марія Романівна. – Доречі. Забула вас привітати. З онучкою вас, – раптом додала невістка. – Ти про що? Ти що народила? – здивувалася свекруха. – Ні, не я, – єхидно сказала Ірина. Марія Романівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Ти добре подумала, Іро? У вас діти. У них перехідний вік, – спробувала відмовити Ірину мама. – Мамо, у них майже завжди вік перехідний. Мені, що чекати доки вони не одружуються, заміж не вийдуть? – відмахнулася дочка. – Ну і як ти їм поясниш? – запитала Галина Вікторівна. – А вони все знають. Зараз […]

Продолжение...

Оксана готувала сніданок, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Оксаночко, я зʼїжджу на дачу, там треба дах підлатати, – заявив він. – А коли ж ти приїдеш? – здивувалась дружина. – Буду завтра! Все, бувай кохана! Максим взяв деякі інструменти і вийшов з квартири. Оксана цілий день була вдома, а під вечір їй стало нудно. – Зʼїжджу-но я до Максима, – подумала вона. – Може допоможу чимось. Через годину Оксана підходила до їхньої дачної хатини. Вона відкрила хвіртку і раптом почула, що з хати лунає гучна музика. Оксана відкрила двері, зайшла всередину й ахнула

Максим стояв у коридорі перед дзеркалом і планував серйозну розмову з дружиною. Поруч із ним стояв його двадцятип’ятирічний син Степан, який уважно стежив за батьком. Коли щось Степану не подобалося, він поправляв батька і радив йому, як краще все зробити. -Давай, тату, ще раз, стомлено сказав Степан. – Тільки налаштуйся. Дві години вже працюємо, а […]

Продолжение...

Антоніна поспішала додому. Їй треба й вечерю приготувати, і в хаті прибрати, і з дітьми посидіти. Жінка проходила повз церкву, як раптом побачила, що звідти виходить її сусідка Ольга. Про Ольгу у них у дворі, чого тільки не говорили. І що гуляща, і одиначка, і що до чужих чоловіків ласа… – І чого це вона до церкви прийшла? – подумала Антоніна. – Давайте допоможу, – наздогнала її Ольга і раптом взяла з рук Антоніни важку сумку з продуктами. Антоніна оторопіла від несподіванки. Вона придивилася й помітила в руці в Ольги якусь дивну річ

Антоніна поспішала додому, їй треба й вечерю приготувати, і прибрати, і з дітьми поспілкуватися. Потім чоловік з роботи прийде, теж уваги вимагатиме. Ну велика родина, куди ж від цього клопоту подінешся. Жінка проходила повз церкву, куди вона майже не заглядала, хіба що з подругою іноді. Але тут побачила, що з храму Ольга виходить, сусідка, про […]

Продолжение...

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. – Мамо, привіт! Я вдома! – почувся з коридору голос її синочка Володі. – Привіт, – гукнула Тамара. – Ходімо, не переживай… – прошепотів комусь син. Тамара зрозуміла, що він не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в коридор. – Мамо, це Катя… – сказав хлопчик. – А це моя мама, Тамара Ігорівна, можна просто тітка Тома. – Мамо, цей… – продовжив Володя. – Ми з Катею… Вирішили одружитися! Тамара застигла з чашкою в руках. Вона не вірила своїм вухам

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. -Ма-а-мо! Привіт! Я вдома! – раптом почулося з коридору голос її синочка Володі. -Привіт, Володю, – гукнула Тамара. -Ходімо, ходімо, не переживай… – з коридору чувся шепіт сина. Тамара зрозуміла, що син не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в […]

Продолжение...

Віктор прокинувся рано, поснідав, і почав збиратися на роботу. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Неля. – Привіт, Вітя. Ти зміг би сьогодні, на могилку до мами з’їздити? Там майстрі приїдуть, квітник ставити, – попросила сестра. – Добре. Заїду на роботу, скажу, що мене не буде. І поїду, – сказав він. За дві години, Віктор вже був на цвинтарі, підійшов до могилки матері, поглянув на пам’ятник і застиг. – Що це таке? – тільки й вигукнув він

Сестра Неля продовжувала метушитися, приводила до будинку лікарів, просила хоч якось допомогти, але мама йшла на очах. Старість, що тут поробиш. Неля крадькома, аби Віктор не побачив, молилася в куточку маминої кімнати. -Досить, Нелю, – морщився Віктор Данилович, матері під дев’яносто вже, всі ми там будемо. І ніхто не має влади над цим. І нічого […]

Продолжение...

Ігор прийшов додому раніше. Його дружина Люба в червоному халатику метушилася по квартирі й складала свої речі у велику рожеву валізу! Ігор аж рота розкрив від здивування. – Невже це й справді відбувається зі мною?! – подумав він. Ігор підійшов до Люби й обійняв її. – Ну пожартували і досить, – сказав чоловік. Ігор думав що Люба поступиться. Вона всі п’ять років йому поступалася. А так дружина і повинна поводитись! Чоловік в домі головний! Але Люба раптом різко відсторонилася від нього! Ігор так і застиг від несподіванки

Ігор аж почервонів! Може він не дочув? Це його Люба говорила? -Ігоре, я вирішила, що нам треба розлучитися, ввечері я зайду за речами, – повторила Люба, розвернулася й пішла. Вона вирішила його покинути? Та яке вона має право чоловіка кидати, що вона про себе таке надумала! Як вона могла так повестися з тим, що було […]

Продолжение...

Валя прокинулася рано, і вирішила пиріг спекти з баклажанами та куркою. Взялася, а борошна немає. – Треба в магазин швидко зїздити, – подумала жінка, одягнулася, взяла ключі від машини Ігоря, і вийшла з квартири. Завела машину, щоб прогрілася, а сама в цей час вирішила протерти вікно. Полізла в бардачок, у чоловіка там ганчірка лежить. Раптом щось випало на підлогу. Валя глянула і застигла на місці. – І як це розуміти? – тільки й подумала вона

Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити. Запитала, так це чи ні, але він лише відповів: – Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає! Здавалося б, говорив Ігор чесно, щиро. […]

Продолжение...