Оля запросила подругу Віру в гості, бабуся Ганна Борисівна спекла шарлотку, накрила стіл. – Доброго дня, мої хороші. Ну, дівчатка, мийте руки і сідайте за стіл, – запросила Ганна Борисівна. Дівчата зайшли на кухню і сіли за стіл. – Зачекайте хвилинку, – сказала бабуся і вийшла у іншу кімнату. Ганна Борисівна повернулася за хвилину з якимось пакетом у руках. – Ось тримай це тобі, – бабуся передала його Вірі. Дівчина відкрила пакет і ахнула. – Звідки ви…, – хотіла щось сказати Віра, але не витримала і заплакала

Сьогодні Оля помітила на ринку черешню. Та не просто черешню, а справжню ЧЕРЕШНЮ. Оля такої великої ніколи не бачила. – Можна спробувати? – не втрималася вона. – Пробуй, – махнув рукою кароокий продавець. Його очі були схожі на ці темні блискучі ягоди. Оля спробувала і застигла від насолоди. І їй чомусь дуже захотілося купити цієї […]

Продолжение...

Ігор нарешті владнав усі свої справи й повернувся додому. – Мамо, я їсти хочу! – гукнув він з порога й пішов на кухню. Слідом за ним на кухню раптом зайшов батько. – Ми з матір’ю раді, що в тебе нарешті з’явилася хороша дівчина! – заявив він. – Яка ще дівчина? – Ігор застиг з тарілкою в руках. – Одружуйся з нею! – продовжував батько. – Тату, та ти про кого говориш?! – Ігор не розумів, що відбувається

-Сергію, Сергію, – в кімнату забігла дружина. – Син дзвонив, зараз із дівчиною прийде! -І чого ти кричиш? – чоловік неохоче відірвався від телевізора. – Скільки він їх уже приводив, і жодної підходящої. -А раптом наш Ігорчик по-справжньому закохався? – на обличчі жінки з’явилася мрійлива посмішка. -Йому вже двадцять сім, а тобі він все Ігорчик. […]

Продолжение...

У Андрія був вихідний, чоловік прокинувся пізно, поснідав і сів дивитись телевізор. Раптом у двері подзвонили. – Невже Оля щось забула? – подумав чоловік і пішов відкривати. Але на порозі стояла не дружина, а її подруга Катя. – Оля на роботі, – сказав Андрій, відчинивши двері. – А я до тебе прийшла. Нам потрібно поговорити, – раптом сказала Катя. Андрій запросив її на кухню. – Андрію, ти хороший чоловік. Тому я повинна тобі сказати всю правду про твою дружину, – почала Катя. Андрій застиг, приготувавшись до найгіршого

Ольга йшла осіннім парком у засмучених почуттях. Знову посварилася із чоловіком, останнім часом це у них часто відбувається. Начебто зараз тільки жити вдвох для себе, діти дорослі, обоє одружені, живуть окремо. Але ні, чоловік знаходить якісь дрібниці, з нічого виходять сварки, і став дуже ревнивий. Осінь вже розбризкала свої фарби на дерева, кущі та траву. […]

Продолжение...

Юрко прокинувся рано. Він встав з ліжка і зайшов на кухню. Мама вже готувала свою фірмову картопельку з котлетками. Юрко визирнув у вікно і раптом побачив у дворі білу машину зі стрічками та кульками. – Мамо, а хто одружується? – запитав Юрко. – Наталка заміж виходить, – мати глянула на нього з жалем. – Щоо?! – сказав хлопець і миттю побіг до виходу. – Юрко! Не ходи туди! – тільки й гукнула мати. Вона дивилася у вікно, сподіваючись побачити сина. Раптом люди на подвір’ї глянули кудись вгору. Мати застигла від несподіваної здогадки

Шкільна пора – пора першого кохання в однокласників, старшокласників, або молодих вчителів. Не оминула вона і Юрка. Він був звичайним хлопцем, хіба що виглядав молодшим за своїх однолітків. Він дуже переживав. Годинами стояв перед дзеркалом і вмовляв себе рости швидше. -Ну чому я не росту? – по-дівочому високим голосом обурювався він. -Виростеш, не поспішай, – […]

Продолжение...

Олена розстелила ліжко і вже збиралася лягти, коли у двері подзвонили. Вона глянула у вічко і застигла – там стояла Наталка, дружина її коханця. – Вона про все дізналася! – подумала Олена і відчинила двері. – Вибачте за пізній візит, можна увійти? – тихо спитала Наталка. Олена кивнула. – Мені потрібно з вами серйозно поговорити, – раптом сказала Наталя. – Що у вас сталося? – здивувалася Олена. – Ось дивіться, що я знайшла у Віктора в машині, – Наталка простягнула Олені якийсь пакет. Олена взяла його, глянула і застигла

– Може, ти ще трішечки в мене побудеш? – жалібно спитала Олена. – Ще тільки восьма година вечора. Твоя ж дружина нічого не запідозрить, вона мені довіряє, хоч і дарма, звичайно. – Ні, люба, треба йти, – зітхнув Віктор. – Щоб і далі зустрічатися, треба, щоб вона тобі так само довіряла. Повернутися додому ближче до […]

Продолжение...

Тетяна приїхала в гості до своєї тітки в місто. – Ну, показуй мені де кухня і де я спати буду! – сказала вона. Тітка Ліза глянула на великі картаті сумки Тетяни й запитала: – А що в них? – Ось у цих двох, продукти, – пояснила Тетяна. – Картопля, сало, м’ясо, сметана, молоко. Ну, всього не перерахуєш. Все своє, домашнє! Тут одяг мій. А в цій – найголовніше. Весільна сукня! Я ж чого до тебе приїхала? Чоловіка собі знайти! Бо ми з мамою без мужика вже не можемо на хазяйстві! Ліза рота відкрила від здивування

-Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі. -Так, дівчино, – сказав він. -Так. Раз, два… чотири. Ну молодець, мужик, наступного разу не викаблучуйся, – сказала вона. Чоловік якось аж зіщулився. -Так, ти чого? – зареготала Таня. – На свої ключі. Чоловік взяв зв’язку і швидко пішов […]

Продолжение...

Віра закінчувала з клієнткою, коли задзвонив телефон. Дзвінок, другий, третій. – Та хто там такий? – думала жінка. Щойно відвідувачка вийшла, телефон знову подав звук. – Так слухаю, – схвильовано сказала Віра. – Алло, Віра, це ти? – почула вона у слухавці. – Так, а з ким я розмовляю? – не зрозуміла вона. – Не впізнала? Це ж я твій дід, – раптом сказав незнайомець. – Який дід? – здивувалася Віра. – Дід Борис, – відповів співрозмовник. Віра застигла. – Цього не може бути. Діда Бориса давно не стало, – тільки й подумала жінка

Здрастуйте, Віро. Ви мене не знаєте, я вас також. Пишу на прохання вашого дідуся, сподіваюся, пам’ятаєте про нього, Бориса Миколайовича? Це не моя справа, я всього лише сусідка, але все ж таки ви онука, рідна, а зовсім не цікавитеся долею свого дідуся. Він перебуває у важкій життєвій ситуації, і незабаром йому не буде де жити. […]

Продолжение...

Віра прасувала одяг, коли в двері подзвонли. Жінка поспішила відкрити. – Здрастуйте, вам кого? – запитала Віра, побачивши перед собою незнайому молоду дівчину. -Якщо ви Віра, то вас, – відповіла дівчина. – А ви хто? Я вас ніколи раніше не бачила, – здивувалася жінка. – А я дружина вашого чоловіка, – раптом сказала незнайомка. – Ви щось плутаєте, я дружина Віктора, – пояснила Віра. – Ні, це ви плутаєте, – єхидно сказала дівчина. Віра здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи

Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками, а вона, нецілована дівчина, весь досвід особистого життя якої обмежувався прогулянками за ручку з однокласником Андрійом, та й той якось непомітно випарувався. Після школи вона вступила до технікуму, а потім влаштувалася диспетчером до автопарку. Все її життя було розписано за […]

Продолжение...

Ірина повернулася додому, і залишивши машину біля воріт, увійшла до будинку. З кухні вийшов чоловік із викруткою в руках. – Ну, як посиділи? – запитав він. – Добре посиділи. Як діти? – усміхнулася Ірина. – Буряки пропололи, – посміхнувся Павло. – Потім допомогли мені порати і гуляти пішли. Павло уважно подивився на Ірину і додав: – Ти така задумана. Щось сталося? Ірина нічого не відповіла. – Ти якась дивна. Кажи, що сталося, – занепокоївся чоловік. – Олена мені дещо сказала, – почала Ірина. Павло напружився, приготувавшись до найгіршого

– Пощастило тобі, Оленко, – із заздрістю помітила Тетяна. – Ой, та годі тобі, – відмахнулася Олена, поправляючи комірець дорогої блузки. – Виїхати зможе будь-хто, головне бажання. Вона оглянула своїх подруг дитинства, Тетяну та Ірину, а потім задоволено усміхнулася. Вони сиділи втрьох у невеликому кафе, розташованому неподалік школи, і згадували минулі роки. Резинки, класики, анкети, […]

Продолжение...

Олексій повернувся додому сумним. – Що сталося? – занепокоїлася дружина. – З роботи звільнили, – тихо сказав Олексій. – І що ж нам тепер робити? – запитала Олена. – Щось придумаємо, – сказав він і обійняв дружину. Думати довго не довелося, поїхав Олексій на заробітки. Чоловік працював вже декілька місяців, коли одного вечора на його телефон прийшло повідомлення. Писала дружина. Олексій прочитав смс і застиг. – Цього не може бути, – тільки й подумав він

“Вибач. Я йду від тебе. Більше не можу обманювати тебе . Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама», – Олексій прочитав смс від дружини “Ось негідниця, – подумав чоловік, – ну гаразд я, а як дітям без матері”. Він видалив повідомлення та увійшов в гуртожиток. Олексій працював на заробітках у Києві. П’ять […]

Продолжение...