Микола розлучився з дружиною Іриною і переїхав до своєї коханки Олесі. — Слухай, Миколо, — сказала йому Ірина. — Я тобі віддаю всі речі з квартири. А собі я куплю нове. Та, якщо хочеш, то все забирай, що тут є! Микола погодився. Він забрав усі речі й перевіз їх у квартиру Олесі. Коли Олеся повернулась додому, вони разом зайшли в під’їзд і піднялись на її поверх. – Уявляю, як там чудово в квартирі, — мрійливо сказала Олеся. Микола відчинив двері й увімкнув світло. Олеся зайшла в коридор і оторопіла від побаченого

Ірина вийшла з кухні і подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу, а її чоловік Микола поставив її поряд з іншими валізами, пакетами, сумками, мішками й коробками, що заповнили весь коридор. Чоловік дістав з кишені список речей і звірив усе. – Ну? – запитала Ірина. – Тепер, сподіваюся, все? Чи ти ще щось […]

Продолжение...

Дарина прийшла з роботи, спекла пиріг з яблуками, приготувала салат, і одягнувшись стала чекати. А як же ж?! Сьогодні її дочка Ліза мала привести знайомитися з нею свого коханого Тимка. Молоді прийшли радісні. У Тимка був букет квітів в руках. – Доброго вечора, я – Тимко! – почав з порога він. – Це вам, Дарино Леонідівно! – сказав Тимко приємним голосом. Дарина глянула на хлопця й оторопіла від несподіванки

Вже вкотре Дарина бачила сон… Велику галявину й річку, але не могла згадати з ким вона йшла за руку. – Та що ж це таке? Чому мені все це сниться вже не вперше? Сниться саме під ранок, а кажуть, що в цей час сняться пророчі сни. Хто цей чоловік, який мене тримає за руку? Чому […]

Продолжение...

Віра та Сашко ще спали, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік потягнувся за телефоном і побачив, що дзвонить його сестра Марина. – Мабуть вже щось сталося, – захвилювався він. – Зачекай, не бери слухавку, – одразу прокинулася Віра. – Чому не брати? Можливо щось з мамою сталося, – пояснив Сашко. – Не хвилюйся, нічого не сталося. Я повинна тобі дещо розповісти про твою сестру, – раптом почала Віра. – Ти про що? – здивувався Сашко, нічого не розуміючи

– Як же добре, що Сашко знову одружився. Як добре. Та й житимуть майже поряд з нами. – говорила Марина, його сестра, матері. – Звичайно добре. Добре, що дружина із квартирою. Мені вже набридла присутність дорослого сина. Ми вже знаємо, що він дітей мати не може. Та й дружина його нова з цим згодна поки […]

Продолжение...

Марина на Новий рік залишилася сама. Вона сіла за стіл, поклала собі в тарілку кілька салатів і взяла виделкою з миски шматочок копченого м’ясця. Марина зітхнула й увімкнула телевізор. Згодом жінка підійшла до вікна на кухні, не вмикаючи світло, й засумувала… Раптом наполегливо задзвенів старий дверний дзвінок. Марина аж стрепенулась від несподіванки. За дверима чулись якісь голоси. Марина здивовано пішла в коридор. Вона увімкнула світло, відчинила двері й оторопіла від побаченого

– Олів’є будеш? Курочку в духовці точно зроблю, що ще, Юрчику, готувати, багато не буду, га, синку? – Мамо, ну не знаю, що ти їстимеш на Новий рік, я з друзями зустрічатиму, з Оленкою, – посміхнувся син, зазирнувши на кухню. – Як із друзями?! – ахнула Марина. – Я ж тобі казав, що ми домовилися […]

Продолжение...

Оля вийшла з роботи купила собі готовий салат і взяла ігристе. Новий рік, як не як! Додому вона йшла не поспішаючи. Ніхто Олю там не чекав. Друзів у неї не було, тож святкувати вона приготувалася на самоті. Біля дверей квартири вона трохи забарилася. Оля довго не могла знайти ключі від квартири. Знайшовши їх, вона вставила ключ у замок. Аж раптом дівчина помітила, що щось лежить біля дверей квартири! Оля нахилилася, глянула, що там таке й ахнула від несподіванки

Оля не любила Новий рік. Усі веселяться, подарунки один одному купують, а їй нема кого вітати. Виросла без батьків, квартиру від бабусі лишилася, якої дуже давно не стало. Намагалася життя влаштувати, та не вийшло. Коханий зрадив її. Жив на дві родини. А вона три роки нічого не розуміла, думала він у відрядженнях весь час. Без […]

Продолжение...

В Ірини не стало сина Сашка. Як пройшли поминки, вона ледь пам’ятала. Було багато людей, її заспокоювали, співчували, але вона нічого не чула й не бачила навколо себе… Пройшло три місяці. Якось Ірина зібралася й пішла в магазин купити картоплі. Вона взяла велику торбу і вийшла на вулицю. Жінка перейшла на інший бік вулиці і раптом застигла від несподіванки. Вона побачила на зупинці якогось хлопця. Ірина швидко підійшла до нього і взялась за його рукав. – Сашко! – вигукнула з надією вона. Хлопець обернувся, й Ірина аж відсахнулася від нього

Ірина, як завжди вийшла з роботи о шостій вечора, і попрямувала у бік будинку. Зазвичай вона поверталася автобусом додому, але сьогодні було тепло і не хотілося відразу йти в квартиру. Хотілося пройтися пішки, не поспішаючи. Вдома на неї ніхто не чекає. З чоловіком років двадцять вони, як розлучені, і де він, Ірина не знала і […]

Продолжение...

Ніна пекла пироги, як раптом помітила, що до її будинку під’їхала якась вантажівка завантажена тюками соломи. Жінка витерла руки об фартух, вийшла на подвір’я і застигла на місці. Біля сараю було акуратно складено п’ять тюків соломи. – Це ще що таке? – вигукнула сама до себе Ніна і побігла до вантажівки. – Ви мабуть помилилися? Це не моя солома! – гукнула вона. Раптом двері машини відкрилися, і з пасажирського місця вийшов якийсь чоловік. Ніна глянула на нього і все одразу зрозуміла

Літо стояло спекотне, з рідкими дощами та грозами, після яких над всім небом над селом здіймалася товста подвійна веселка. Ніна немов народилася наново, незважаючи на те, що вийшла на пенсію. Вона купила невеликий будиночок у першому ж селі від свого провінційного містечка та налагоджувала у ньому своє нове життя. – І навіщо тобі будинок у […]

Продолжение...

Сергій ішов до свого хрещеного батька Олега. Він збирався пригостити його кутею і привітати з Різдвом. Нарешті він добрався до будинку і постукав у двері. Олег на нього чекав. – Привіт, Сергію! Я вже думав, ти й забув мене цього року, – радісно сказав хрещений. – Зі святом, Олеже, – сказав Сергій. – Щастя тобі, здоров’я… – Дякую, синку! – сказав хрещений. – Заходь. Буду тобі подарунок твій показувати! Олег хитро примружився. – Подарунок? – здивовано запитав Сергій. – Ходімо, зараз все покажу! – з усмішкою сказав Олег. Сергій зайшов у вітальню і так і застиг на порозі від побаченого

Сергій ішов до свого хрещеного батька Олега напередодні Різдва, збирався пригостити його кутею і привітати з прийдешнім святом. Вони рідко спілкувалися останнім часом, але коли таки зустрічалися, на душі ставало так тепло. Інших родичів у Сергія не було. Матері не стало два роки тому, а батька ще раніше. Тільки ось хрещений залишився ще тітка, але […]

Продолжение...

Ольга сиділа в машині і плакала. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила свекруха. – Оля, дитинко, ти де зараз? – запитала Світлана Іванівна. – На стоянці біля торгового центру, – крізь сльози сказала Оля. – Щось сталося? Чому ти плачеш? – захвилювалася свекруха. – Нічого не сталося. Все добре, – тихо відповіла вона. – Оля, я повинна тобі зізнатися в дечому, – раптом почала Світлана Іванівна, але невістка зупинила її. – То ви все знали?! – вигукнула Ольга нічого не розуміючи

Те, що чоловік має другу сім’ю, Оля дізналася прямо перед пологами. Точніше як дізналася, так пологи і почалися, хоча кілька тижнів точно в запасі були. Якби не розпродаж товарів для новонароджених зі знижкою в 70%… Ольга не поїхала б в ТЦ за вигідними покупками. Ось тільки не одна вона повелася на пропозицію. Магазинчик був сповнений […]

Продолжение...

Ірина сиділа на лавці біля пам’ятників свекра та свекрухи, сльози котилися з її очей. – Тетяно Андріївно, ви пробачте мене, не розумну молоду, пробачте! – вигукувала Ірина, проводячи рукою по холодному, шорсткому пам’ятнику. – Як же я жалію зараз, що так вийшло. Не хотіла я цього. – Іра! Ти що тут робиш? – раптом почула Ірина голос у себе за спиною. Вона навіть здригнулася і різко обернулася. Біля огорожі стояв якийсь силует. Ірина придивилася до нього і застигла від несподіванки

Ірина сиділа на лавці, яка стояла всередині скромної огорожі. Вона не була тут вже багато років, навіть насилу знайшла цю ділянку. З фотографії на пам’ятнику на Ірину дивилися її свекор та свекруха. Ірина ретельно протерла вологою ганчірочкою фотографії, пам’ятник та… розплакалася. Вона й сама не думала, що взагалі колись прийде сюди, але сьогоднішня сварка з […]

Продолжение...