До Івана в гості приїхали батьки його дружини Марійки. Він був дуже радий приїзду тещі і тестя. Тетяна Петрівна і Павло Григорович приїхали ввечері. Іван зустрів їх на вокзалі і повіз додому. Марійка на той час вже народила хлопчика і була в пологовому. Іван підʼїхав до своєї хати, вийшов з машини й оторопів. Біля воріт стояла подруга Марійки, Катя! – Чого ти так довго?! – раптом заспівала вона до Івана. – Я так змерзла… І Катя кинулася в обійми Івана! Теща як побачила таке через вікно машини, то очі вирячила від несподіванки

Дві подруги прогулюючись парком і розмовляючи про своє, про жіноче зустріли двох молодих хлопців. Хлопці підійшли до них. Познайомились. Андрій був високий, вродливий, спортивний. Він одразу сподобався і Каті і Марійці. От тільки Катя виявилася спритнішою. Іван був середнього зросту, трохи повненький, але в той же час м’язистий. Можна було навіть припустити, що Іван сильніший […]

Продолжение...

Марія прийшла додому і сіла чекати чоловіка з роботи. Микола зайшов у хату. Марія якось дивно глянула на чоловіка, зібралася з духом і раптом запитала: – А ти знаєш, Миколо, що Антоніна вагітна? Микола глянув на дружину якимось загадковим поглядом так, що Марії аж не по собі стало. – І що? – нарешті сказав чоловік. – Та нічого… – відповіла Марія. – Від кого це цікаво дитина? – А тобі не все одно, Марійко? – нервово запитав Микола. – А тобі? – перепитала вона. Микола раптом різко розвернувся і вискочив на подвірʼя. Марія не знала, що й думати

Микола щойно повернувся з поля, вмився і чекав дружину. Марія була вчителькою у їхній сільській школі й іноді затримувалася після уроків. Це не оплачувалася, але така вже вона, жаліслива… Дивиться Микола у вікно, а по подвір’ю дружина йде з якоюсь дівчинкою за руку. Зайшли вони в хату. – Це Галя, – сказала Марія. – Привітайся […]

Продолжение...

Аліна вже дві години крутилася на кухні – готувала голубці й печеню. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі з сумками в руках стояла її свекруха Ольга Миколаївна. – Ось, любі мої, – сказала свекруха. – Наготувала вам все, та ще й привезла! Їжте на здоров’я! Свекруха по-хазяйськи зайшла на кухню, дістала тарілки, налила з баночки борщ і поставила грітися в мікрохвильовку. Вона дістала хліб і ще й салат у пластиковому лотку. – Все, як ти звик, синку, їж! – усміхалася Ольга Миколаївна. Аліна так і застигла з кришкою від каструлі в руці

– Аліночко, а я допомогти приїхала, – сказала свекруха, переодягаючись у халатик, який вона взяла з собою. Аліна розгублено відступила вглиб квартири під натиском Ольги Миколаївни. Здавалося, свекруха заповнила собою весь простір крихітного коридору. Чоловік Андрій ще спав. Годинник показував половину дев’ятої ранку. Був вихідний. Аліна та Андрій – молодята. Рівно тиждень минув з їхнього […]

Продолжение...

Рита сходила у ванну, вдягнула рожевий халатик і сіла на диван дивитися телевізор. Вона тільки-но увімкнула свій улюблений серіал, як в коридорі почувся якийсь шум і в кімнату зайшов її чоловік Леонід. – О, привіт! – вигукнула Рита. – А що це ти вдома? Сталося щось? – Рито, нам треба серйозно поговорити, – сказав Леонід і сів на диван поряд з дружиною. – І ця розмова буде чи не найважливішою у нашому житті… Рита дивилася на чоловіка й не розуміла, що відбувається

Леонід та Рита прожили у шлюбі п’ять років. Леонід дуже хотів дітей. Не одного, а двох, а може й трьох. Але вагітність не наставала. Та й Рита якось не надто засмучувалася від цього. – Встигнемо ще. Насправді діти до її планів не входили зовсім. Вона думала, що з часом Леонід упокориться і вони спокійно житимуть […]

Продолжение...

Валентина заслабла, а ввечері раптом згадала, що немає ж нічого на вечерю! – Васильку, чуєш, постав каструльку на плиту, – сказала вона чоловікові. – Дістань із морозильника курочку й закинь – нехай звариться. Хоч бульйону поп’єте гаряченького. Валентина лягла на подушку й непомітно для себе заснула… Прокинулася вона від того, що її будив чоловік. – Валечко, щось міцно ти заснула, – сказав Василь. – Тобі їжу сюди принести чи зможеш до столу встати? – Я ж не зовсім вже слаба, встану, – сказала Валя. Вона зайшла на кухню, глянула на стіл й оторопіла від того, що побачила

Валентина поправила на письмовому столі серветку, яку сама колись зв’язала гачком. Посунула на середину вазу. Потім підійшла до ліжка, поправила подушки, що лежали гіркою одна на одній, і зітхнула. Скоро має приїхати господар цієї кімнати, її єдиний син, Олександр. Довго у них із чоловіком не було дітей. Вже Валентина звикла до думки, що не судилося […]

Продолжение...

Олексій та Юля сиділи за вечерею, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік підняв слухавку і вийшов у кімнату порозмовляти. – Хто дзвонив? – з цікавістю запитала дружина, коли Олексій повернувся. – Мама…, – сухо кинув він. – І що хотіла? – продовжила дізнаватися Юля. – Нічого. Повідомила, що батька не стало, – все також спокійно говорив Олексій. – Зранку поїдемо? – запитала дружина. – Нікуди я не поїду. Після того, що він зробив, – уїдливо сказав Олексій. – Ти про що? Що ж він такого зробив? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олексій та Юля сиділи за вечерею, коли зателефонували та повідомили, що батька Олексія не стало. – Зранку поїдемо? – запитала дружина. – Нікуди я не поїду. Він виставив мене з дому, навіщо я поїду, – байдуже промовив чоловік. – Нічого собі. Він же батько. І іншого не буде. Так не можна потім ти шкодуватимеш, – […]

Продолжение...

Сергій з дочкою Олею підʼїхали до свого будинку. Чоловік дістав з багажника сільські гостинці, які їм наготувала бабуся Олі і з важкими пакетами попрямував до підʼїзду. Дівчинка поспішила слідом за батьком. Перед дверима квартири Сергій чомусь голосно зітхнув, якось дивно глянув на Олю і… Подзвонив у двері! Він не відкрив двері своїм ключем, як робив завжди, а подзвонив! – Тату, ти навіщо дзвониш? – здивовано запитала дівчинка. – Там же нікого нема… Та раптом двері відчинилися і перед ними зʼявилась усміхнена жінка. Оля глянула на неї й оторопіла від несподіванки

Сергій з дочкою підʼїхали до свого будинку. Вони поверталися з села, де Оля все літо гостювала у бабусі. Чоловік дістав з багажника сільські гостинці, які їм наготувала бабуся і з важкими пакетами попрямував до підʼїзду. Оля поспішила слідом за батьком. Перед дверима квартири батько чомусь голосно зітхнув, якось дивно глянув на Олю і… Подзвонив у […]

Продолжение...

Тетяна приїхала в рідне село. У жінки не стало мами. Вона провела маму в останній путь. Коли все закінчилося і всі розійшлися, з нею залишилася тільки сусідка тітка Тамара. Вони перемили весь посуд та підлогу. – Вона, Таню, чекала на тебе, переживала, що піде так і не попрощавшись. А коли зрозуміла, що не дочекається, дещо тобі залишила, – раптом сказала тітка Тамара. – Ви про що? – здивувалася Таня. – Ось візьми! – Тамара простягла Тані якийсь конверт. Тетяна кивнула на знак подяки, взяла листа, прочитала його і застигла від прочитаного

Потяг хитнувся і рушив з місця. У купе запахло смаженою курочкою, ковбаскою та свіжими огірками. Хтось із попутників застукав об стіл вареним яйцем. Якась жаліслива жінка, трохи повненька, з рум’яним, добрим обличчям, злегка торкнула Тетяну, яка лежала на другій полиці. -Дитинко, сідай з нами, перекуси. Дорога ж далека! – пролунав її сповнений співчуттям голос. Тетяна […]

Продолжение...

Надія прокинулася рано, позамітала подвір’я, пофарбувала паркан. З обіду накрутила голубців, зварила холодець. У вечері приїде син, привезе невістку – знайомитися. Коли все було готово, Надя почула, як в дворі загавкав Атос. – Приїхали, – гукнула вона сама до себе і побігла на подвір’я. – Привіт мамо. А ось і ми! – весело сказав Андрій, побачивши маму. – Ой сину, як я рада. Як добралися? – заметушилася Надія. – Все добре мамо! Знайомся – це Ірина, моя наречена, – з-за плечей Андрія з’явилася якась дівчина. Надія глянула на майбутню невістку і застигла на місці

До обіду Надія ходила, похмуро насупившись. Вона була ображена. Вона не обмовилася з ним жодним словом. Вона оминала свого повсякденного співрозмовника. Щоб відволікти себе від поганих дум, Надія з розмахом втискала вила в невелику копицю скошеної трави за городом, і разом, піднявши якнайбільше вантажу, переносила її в яму. Там вона скидала важку сиру траву і […]

Продолжение...

Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. Так би мовити, свіжим повітрям […]

Продолжение...