У 1917 pоці воcтаннє відcвяткували пpавославне Різдво 25 гpудня. А далі пoчалося немиcлиме…

У 1917 році востаннє відсвяткували православне Різдво 25 грудня, а вже з наступного року було введено григоріанський календар і свято було перенесено на 7 січня. Поширенням антирелігійної пропаганди Різдво було оголошено «шкідливим» і «n0півським». 25 грудня стало частиною цієї кампанії «комсомольським Різдвом», сенс якого полягав проведенні демонстрацій з червоними прапорами та антирелігійними гаслами. «Святкування» завершувалося […]

Продолжение...

Син привів мамі показати свою наречену, мовляв, будуть жити у неї. Мудра відповідь матері шoкyвaлa всіх

Син привів мамі показати свою наречену, мовляв, будуть жити у неї. Але що йому сказала мати?! Маленькі дітки, маленькі бідки, але одного разу діти виростають. Ця мати вибрала свій шлях – відпустити. Ось як все було: “Місяць тому син привів додому дівчину. – Мама, це моя Зоя. Ми любимо один одного і будемо жити разом. […]

Продолжение...

Після весілля ми з чоловіком про дітей і не думали, спочатку хотіли пожити для себе. А коли купили квартиру, зробили гарний ремонт, мали хороше авто і замислились про те, що пора б вже і діток мати. Але виявилося не все так просто. І відтоді ми стали їздити по різних фахівцях, бабусях, в пошуках дива. Так минуло довгих дев’ять років, поки я не зайшла в один будинок, який змінив життя моє і мого чоловіка

Ми з чоловіком одружилися коли мені виповнилося 18 років. Спочатку з дітьми ми не поспішали, потрібно було спочатку отримати освіту, знайти хорошу роботи, придбати власне житло. Я навчалася заочно і працювала. Чоловік також працював і ми вирішили взяти житло в кредит. Коли ми завершили ремонт в новенькій двокімнатній квартирі, ми замислились про дітей. Виявилося, що […]

Продолжение...

Поки в селі небагато роботи, я поїхала до доньки. Взяла з собою три тисячі гривень і трохи продуктів

Донька після школи вступила до університету в обласний центр, потім там влаштувалася на роботу, вийшла заміж. Загалом там і залишилася, мені їхати в місто 60 км, автобусом це 1,5 години тому бачимося не часто. Та й вони двоє працюють, на вихідні хочуть відпочити, тому приїжджають рідко. Вирішила я їх навідати минулих вихідних, думаю, зараз ще […]

Продолжение...

Помивши руки свого батька, юнак зрозумів одну дуже важливу річ

Якось один юнак давав інтерв’ю на високооплачувану посаду у велику поліграфічну компанію. Він пройшов першу співбесіду і збирався зустрітися з директором для вирішального інтерв’ю. Коли директор переглядав його резюме, воно було чудовим. Він запитав: – Ви отримували стипендію в школі? Молодий чоловік відповів: “Ні”. – Ваш батько платив за навчання? – Так. – відповів він. […]

Продолжение...

Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшов син з невісткою і внучкою. І раптом, дзвінок в двері. Я здивувалася, бо нікого не чекала. Я відкрила двері і побачила Віктора. Колишній стояв з букетом квітів і коробкою цукерок. Мабуть це все, що він зміг заробити за 20 років своєї відсутності

З Віктором я познайомилася відразу після школи, у 17 років. Йому на той час було 22 роки. Я приїхала в місто поступати в університет, а він уже закінчив. Ми почали зустрічатися і в кінці першого курсу у мене народився син. Жити в гуртожитку з дитиною я не могла, Віктор мені нічого не пропонував і була […]

Продолжение...

Ольга накрутила голубців, посмажила котлет. Сьогодні донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. Ольга відкрила і побачила Світлану з молодим чоловіком. – Мамо, це Андрій. Мій наречений, – весело сказала Світлана. – Ольга! Дуже приємно, – сказала мама. – Ходімо за стіл. Всі сіли за стіл. – Мамо, там потрібно голубці підігріти. Ходімо на кухню, – раптом сказала за столом Світлана. Ольга з донькою вийшла на кухню. – Мамо. Що ти собі дозволяєш?! – вигукнула Ольга. – Ти про що доню! – не зрозуміла мама. – Не прикидайся! Я все бачила! – сказала Світлана. Ольга здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Ольга викладала в університеті. Одна виховувала доньку студентку. Дочку вона народила рано у 18 років. Поки навчалася батьки допомагали, а потім і сама. У свої неповні сорок років виглядала просто чудово. Студенти на неї навіть зазиралися. А коли поруч із донькою, то й зовсім їх за сестер вважали. Чоловіки були. Але щоб привести його в […]

Продолжение...

Катя схвильовано взяла телефон і набрала номер батька. – Тату, ти де? Розмова є, – сказала вона. – Щось термінове. Я у бабусі. Приходь, якраз до обіду встигнеш, – відповів батько. Катя швидко зібралася та побігла, не розбираючи дороги. У бабусі, почала було тараторити: – Тату, я навіть не знаю, як тобі це розповісти. – З всіма все добре? – захвилювався батько. – Так, але…, – почала Катя і зупинилася. – До мене приходила одна жінка. Батько застиг почувши це, чоловік одразу все зрозумів

Вона ось так просто прийшла і сказала: – Привіт, Катю, я твоя мама. Лише двадцять років минуло, і вона з’явилася. Катя зачинила перед нею двері. Мати ще щось вигукувала за дверима, але Катя навмисне пішла на балкон, щоб не чути. Йшов сніг, у кімнаті не стихав від дзвінків телефон, а Катя в халаті та босоніж […]

Продолжение...

Яна варила борщ, коли почула дивні звуки із спальні. Жінка витерла руки і пішла у подивитися. – Олег, що ти робиш? – здивувалася дружина, коли побачила, що чоловік активно збирає свої речі в сумки. – Дістала ти мене! Я йду від тебе! – вигукнув Олег. – Коханий, чому? Що я такого зробила? – Яна аж присіла на ліжко. – Що зробила? А ти у мами і батька свого запитай! – раптом сказав Олег. – Ти про що? До чого тут мої батьки? – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Дістала ти мене! І мама твоя мене дістала! І твій батько. І кіт. Все дістало, – невдоволено бурчав Олег, збираючи свої речі. – Додому вже не хочеться приходити, щоб вас не бачити! – Ну, так не приходь, – спокійно відповіла йому Яна. – Знаєш, ти теж не янгол. – Ах, ангела тобі подавай! – […]

Продолжение...

Світлана повернулася з роботи додому. – Коханий, я вдома, – гукнула жінка з порогу. – Я продуктів купила, віднеси пакети на кухню. Відповіді не було. – Андрію! – вигукнула Свілана. Але і тут відповіді не було. Жінка пройшлася по кімнатах, чоловіка ніде не було. – Та що ж це таке? В цей час він зазвичай вдома, – подумала Світлана, взяла телефон і набрала номер Андрія. Абонент не відповідав. – Може сталося щось? – почала хвилюватися жінка і важко опустилася на диван. Раптом на журнальному столику вона помітила якийсь листочок. Світлана взяла його, переглянула і застигла на місці

Повернувшись з роботи додому Світлана не виявила там речей свого чоловіка. А у кімнаті на журнальному столику, лежала записка. «Світлано, пробач мені, але я повинен піти від тебе» Ось це слово – повинен і пояснювало суть вчинку коханої людини. П’ять років тому Світлана та Андрій зареєстрували шлюб. Через три роки спільного життя Андрій заявив, що […]

Продолжение...