Їй було 30. Вона йшла на нічну зміну, на підлозі хро пів чоловік після «застілля», а дочка три мала її за пальто і пла кала: — Не йди!
Син проводжав мовчки — він старше, доросліше сестри на цілих 1,5 року. Через два дні дізналася, що в сусідньому містечку, в одне з відділень, потрібна медсестра. Її взяли. Вдалося купити старенький будиночок на околиці. У кредит. Весь цей час вона була немов бульдозер: не можна повертати, тільки вперед, не думаючи про труднощі. Прийшла до тями, […]
Продолжение...