Тамара з чоловіком вже лягали спати, як раптом Степан заявив: – Значить так, Тамаро, збирайся! Завтра зранку в місто поїдемо. Покажу тобі, що таке життя міське! Та й до дітей заїдемо. Вони приїхали до дітей в гості. Степан заніс в квартиру важкі сумки з домашніми смаколиками. Тамара виклала продукти на стіл і гарненько склала сумки – ще згодяться. – Ну все! – раптом сказав Степан. – Ми поїхали! Чого стоїш, Тамаро? Ходімо! – Як це розуміти, тату? – щиро здивувався син. – А це сюрприз! Скоро все дізнаєтесь, – сказав чоловік. Син з невісткою застигли від здивування

Тамара з чоловіком вже лягали спати, як раптом Степан заявив: -Значить так, Тамаро, збирайся! Завтра зранку в місто поїдемо. Покажу тобі, що таке життя міське! Та й до дітей заскочимо. -Та що я там не бачила?! – здивувалась Тамара. – Ну добре, давай зʼїздимо… Дітям хоч соління, молочка домашнього й сиру приготую, смаколиків різних. -Ти […]

Продолжение...

Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми поки що поживемо в моїй кімнаті. Не хвилюйся, ми скоро одружимося. – А як же Тамара? – Маргарита Іванівна не могла більше мовчати. – З нею ми оформимо розлучення, я вже вирішив. І, будь ласка, […]

Продолжение...

Віктор повертався з відрядження. Чоловік піднявся на свій поверх, і вийшовши з ліфта застиг. Перед дверима його квартири, стояли якісь валізи. – Дивно, – подумав він, і спробував відкрити квартиру своїм ключем, але замок був змінений. Віктор набрав номер дружини. – Оксано! Кохана! В чому справа? Чому мої валізи на сходовій клітці? І замки змінені, – здивувався чоловік. – Тому що, я все дізналася! – раптом сказала дружина. – Ти про що, кохана? – промовив здивовано Віктор, нічого не розуміючи

Віктор вважав себе людиною щасливою. Він був розумний, гарний, мав непогану посаду з відповідним окладом. Природжена галантність, почуття гумору та спортивна постать дозволяли йому легко знайомитися з жінками, отримувати від них бажане та коли заманеться розлучатися. Віктор познайомився з Оксаною, коли йому було за тридцять. Висока, струнка красуня зачарувала його своїм розумом і легкою відчуженістю, […]

Продолжение...

Олена вийшла з автобусу з важкими пакетами в руках. – Як давно я не була вдома, – тихо промовила жінка. Останніх шість років, Олена провела на заробітках в Італії. Жінка підійшла до рідного будинку, відкрила хвіртку і зайшла у двір. – Мамо, Гануся, я вдома, – вигукнула вона. Але ніхто не вийшов зустрічати Олену. – Дивно. Можливо на городі, – подумала жінка і зайшла в будинок. Раптом Олена, почула, що на кухні хтось розмовляє, і розмова явно про неї. Жінка прислухалася і застигла на місці

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, виховувала як виходило, особливо не переймаючись. Благо, село, де жила сім’я, було невеликим, спокійним, діти росли у всіх на очах. І ось виросло, що виросло. […]

Продолжение...

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. -Я ж тебе просила, – строго сказала […]

Продолжение...

Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати, як раптом прийшла її мати. Вона сіла на кухні, від чаю відмовилася і говорила ні про що. Ліля відверто позіхала. Вказати матері на двері совість не дозволяла. Але й сидіти з пустого в порожнє переливати теж не дуже хотілося. – Мамо, – не витримала Ліля. – Щось трапилося? – Ні, а що має трапитися? – Ну не знаю, ти так пізно прийшла. – Я що, до дочки в гості не можу прийти? – сказала мама. Ліля вже зрозуміла, що зараз станеться

Мама прийшла ввечері, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну а що, має право раніше лягти, вранці вставати рано. Мама сиділа на кухні, від чаю відмовилася і говорила ні про що. Ліля відверто позіхала, вказати матері на двері совість не дозволяла, але й сидіти з пустого в порожнє переливати теж не […]

Продолжение...

Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

– Ти зрозумій, Вітя, не потрібна нам міська, – застерігала внука бабуся Валя, посуваючи ближче рум’яні пиріжки. – Ти їж, їж, напрацювався, помічник! І тобі міська не потрібна, адже ти сам подумай! Ну хіба вона зможе за чоловіком доглядати? Ти ось огірочки мої малосольні любиш? А пиріжки? Ааааа! Ось як. А міські – вони нічого […]

Продолжение...

Олена з Миколою вечеряли, коли задзвонив телефон. Микола встав з-за столу і пішов в іншу кімнату розмовляти. Не було його годину. Прийшов сумний. – Що сталося, коханий? – занепокоїлася Олена. – Та нічого, у інше місто по роботі відправляють, – відповів чоловік. Наступого дня Микола поїхав у відрядження і повернувся вже не один. З ним був який хлопчик. – Це Андрійко. Він житиме з нами, – сказа з порога Микола. – Ти хоча б поясни, що все це означа, – не могла нічого зрозуміти Олена

Олена та Микола жили щасливим розміреним життям. Діти росли та радували батьків. Рита 12-ти років та Іванко 6-ти років. Весь цей час Микола часто їздив по відрядженнях. Заробляв добре, і міняти нічого не збирався. Одного вечора йому зателефонували. Спочатку він пішов в іншу кімнату від усіх, а потім зовсім на вулицю. Не було його годину. […]

Продолжение...

У Віри було день народження. Ігор накрив дружині святковий стіл. – Віра, кохана! – Ігор піднявся сказати тост… У цей момент пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – весело підскочила Віра. – Явно хтось мене привітати прийшов! Вона вийшла до коридору і довго не поверталася. Ігор підвівся і також вийшов. У коридорі Ігор побачив збентежену дружину і незнайомого чоловіка. – Віра, це хто? – запитав здивований Ігор. Віра не знала, що відповісти

Тридцятип’ятирічний Ігор керує великою фірмою. Його дружина Віра – молодий, вельми симпатичний менеджер, який подає надії, який підкорив серце свого шефа з першого погляду. У нього за спиною – розлучення та пристойна квартира у Києві. У неї – ні житла, ні своєї справи, зате купа часу для роботи, безліч креативних ідей, блиск в очах і […]

Продолжение...

Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а у брата лише дві… -Так, тільки в нього одна дитина, а в нас двоє. Причому […]

Продолжение...