Роман з дружиною сіли в машину і поїхали у село. Чоловік зупинив машину біля невеликого будиночка. Якась літня жінка несла воду з колодязя. – Здрастуйте, а Марія Василівна тут живе? – запитав Роман. Жінка підійшла і відкрила їм хвіртку. Дивиться на них і не впізнає! – Та я до бабусі, Марії Василівни на літо приїжджав раніше, – сказав Роман. – Ромчик я, Тетяни син. З хати визирнула старенька. Вона глянула на Романа і сплеснула руками. – Ромчик, та невже це ти? – сказала бабуся. Роман теж глянув на неї та так і застиг

До будинку залишалося зовсім небагато. Поворот з траси ліворуч на перехресті та хвилин десять по ґрунтовій дорозі.Роман Юрійович раптом відчув втому. Увімкнув поворот, виїхав на перехрестя і здригнувся від різкого звуку гудка, далекого світла і вереску гальм. -Звідки тут вантажівка, не було ж нікого? Вантажівка промчала повз. Роман пригальмував і зупинився на узбіччі. Руки його […]

Продолжение...

Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з Миколою, а Маргарита злягла. Спочатку в палаті лежала, а потім додому відпустили. – Якщо ваша мама не захоче викарапкатися, то готуйтеся до найгіршого. За нею […]

Продолжение...

Ліда сиділа на касі в магазині, як раптом побачила бабусю, яка часто в них бувала. Цього разу старенька взяла не молоко й макарони, а ковбаску, курку, сир… – Здрастуйте! – сказала Ліда. – У вас якесь свято? – Та яке там свято, – сказала старенька. – Сорок днів у доньки моєї… Сусіди, може зайдуть, треба стіл накрити… Ліда пробила продукти і віддала бабусі решту. – Зачекайте, не йдіть, я зараз. Ліда покликала іншу касирку, підмінити її, а через п’ять хвилин вийшла в пальті і з сумкою в руках. Старенька не розуміла, що відбувається

Лідія сиділа на касі з втомленим від життя і людей виглядом. -Як ви мені всі набридли, очі б мої вас не бачили, – говорив її погляд. Зараз перед нею стояла повільна напівсонна молода дівчина. Таких Лідія не любила… Лідія давно пробила продукти й чекала оплати. Дівчина довго порпалася в об’ємному гаманці, перебираючи карти знижок інших […]

Продолжение...

Олена швидко застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Жінка вбігла до одномісної палати і застигла на порозі. Михайло виглядав не так погано, як вона думала. – Але що поряд з ним робить якась незнайома, молода дівчина? – подумала жінка. – Олено, ти повинна мене зрозуміти, – зітхнув чоловік. – Це Христина. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олена ледве застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Слідом за нею поспішав син. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Він в палаті. Стан стабільний…Цього разу обійшлося. Порадив не плакати, щоб не хвилювати чоловіка. Посміхатися і поводитися спокійно. Те, що чоловіка не було вдома всю ніч, жінку не хвилювало, він обіймав […]

Продолжение...

Юрко вискочив з машини і зупинився перед Мариною, яка йшла по вулиці. – Ти чого, Юрко? – спитала дівчина. – Я… Цей… Ходімо погуляємо! – Ну, ходімо! – сказала дівчина. До ночі вони гуляли по місту. Вечеряли в ресторані. Домовилися зустрітися ще й зранку. Наступного дня Юрій стояв навпроти її під’їзду. Марина вийшла якась сумна. – Марино, що трапилося? – здивувався Юрій. – Юрко, ти дуже хороший, – сказала вона. – Але мені залишилося жити місяць-два… – Цього не може бути, – тільки й сказав хлопець

Лікар щось говорив про спосіб життя про харчування… Він усе правильно казав. Ось тільки Юрієві було вже все одно… Його друг Микола теж був лікарем і все розповів – що в Юри серйозна проблема і залишилося йому три місяці… З них перший місяць він проживе ще нормально, а от два останні будуть важкі… А ще […]

Продолжение...

Люда накрила на стіл, причепурилася. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт! Проходьте, – запросила Люда подруг. – Тільки тихіше. Там чоловік з сином займається. Рита та Юля пройшли у кімнату. На столі було багато закусок. – Це все Сергій приготував, – зізналася Люда, похвалившись чоловіком. – Ану покажи нам цей діамант, який займається з сином, та ще й готує, – сказала Рита. – Та ні, – відповіла Люда. – Давайте, краще посидимо. Але за хвилину в кімнату зайшов Сергій. Юля та Рита глянули на чоловіка Людмили, переглянулися і застигли

– Люда, ти повернулася? Невже знову працюватимеш у нас? – в офісі, де раніше працювала Люда, виникла жвавість. Усі відволіклися від своїх комп’ютерів та розглядали колишню колегу. – Та ні, я просто вас відвідати! Скучила без вас. Люда виглядала чудово: нова зачіска, сукня по моді, симпатична сумочка. Але довго всім друзям по роботі не довелося […]

Продолжение...

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. -Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… -Що ти бачив, що? – […]

Продолжение...

Віктор повернувся додому раніше. Чоловік зайшов в будинок, оглянув всі кімнати, але дружини ніде не було. – А де Оля? – спитав він у мами. -Так на річці, мабуть, – махнула та рукою. – Прогулятися пішла? – подумав Віктор і теж попрямував туди. Олю він знайшов на місточку. Дівчина полоскала білизну. – Оля! – вигукнув чоловік. – Ти навіщо це робиш? Чому не скористалася пральною машинкою? Оля підвелася, підійшла до чоловіка і щось прошепотіла йому на вухо. – Та вона що? Як вона посміла! – тільки й вигукнув Віктор

-Заходь, Оля, влаштовуйся, будь як вдома, – свекруха широким жестом гостинно обвела навколо себе. -І не забувай, що ти в гостях! -Тихо підхихикнула дочка Світланка, що стояла поруч з нею. Оля скромно посміхнулася і пройшла за Віктором у його кімнату. Чоловік зачинив за ними двері, обійняв дівчину і посміхнувся. -От, Оля, нарешті ми з тобою […]

Продолжение...

Сергій з Оленою почали жити в його матері. Олена в перший же день залізла на антресолі і викинула поїдені міллю речі. – Навіщо ж аж так?! – невдоволено підібгала губи свекруха, повернувшись із роботи. – Треба було винести речі на балкон, прогріти на сонечку. Свекруха пройшла на кухню і загриміла кришками каструль. – Окрім відбивних та пюре, я так розумію, ти нічого не готували… – Мамо, ти ж їла раніше пюре, – сказав Сергій. – Тільки коли сама готувала. Напевно, Олена туди масло вершкове додала. Олена застигла від здивування

Незважаючи на свій вік, Оксана Петрівна була жінкою ще досить міцною та бадьорою. Вона намагалася підтримувати форму. Вранці робила гімнастику. Давно відмовилася від кави та чаю, замінивши їх звичайною питною водою. Готувала корисну їжу – нежирне м’ясо, овочі на пару… Вихідні проводили на свіжому повітрі. Влітку – на дачі. Взимку здійснювала з приятелькою тривалі лижні […]

Продолжение...

Микола приїхав в село, щоб відвідати свою тітку. Він підійшов до знайомого будинку, відкрив хвіртку, на подвір’ї його зустріла Галина. – А ти чому не подзвонив, не попередив? – сказала вона і обняла племінника. – Хотів сюрприз зробити, – усміхнувся Микола. Тітка Галя швидко накрила на стіл, пообідали, і жінка перейшла до важливої розмови. – Ось дивись, що я в скрині в коморі знайшла, – раптом сказала тітка Галина, і передала Миколі якийсь листок. Чоловік розгорнув аркуш паперу, прочитав і застиг

Микола приїхав в село, щоб відвідати свою рідну тітку. В селі у чоловіка нікого вже не залишилося, батьків давно не стало, інші родичі повиїжджали, лишилася тільки тітка Галина. Микола підійшов до знайомого будинку, відкрив хвіртку, на подвір’ї його зустріла Галина. – А ти чому не подзвонив, не попередив? – сказала тітка і обняла племінника. – […]

Продолжение...