Андрій приїхав з Вірою в село до мами. – Нічого собі будинок? – здивувалася Віра, побачивши будинок мами Андрія. – Та нічого особливого, – усміхнувся Андрій. Назустріч їм вийшла жінка. – Це моя мама, Вікторія Леонідівна. Це Віра, – познайомив жінок Андрій. – Ходіть, я там пиріжків спекла. Поїсте з дороги, – сказала Вікторія Леонідівна. Віра з Андрієм сіли за стіл. Віра взяла пиріжок і почала їсти. Раптом вона відчула щось дивне. – Це що таке, – вигукнула Віра і дістала з нього якусь річ

– Що ти тут робиш? – Віра, прийшла з роботи, застала у своїй квартирі колишнього чоловіка. Він сидів і тихо пив чай ​​на кухні. – Чай будеш? Він ще гарячий, – спокійно промовив Віктор. – Я питання задала. Що ти тут робиш? – повторила Віра. – Чай п’ю, – знову ж таки спокійно повторив Віктор. […]

Продолжение...

– Васильку, завтра раненько, йди на нашу ділянку! – сказала ввечері мати до Василя. – Настав час траву косити. Корівці нашій взимку корм треба. Брата свого теж поклич. – Та нащо Івана турбувати?! – відповів Василь. – У нього теж сінокіс, а мені не важко. Сам впораюся! Василь викосив майже всю траву. Тільки кут лишився недокошений. Жарко… Вирішив він води попити, як раптом почув ззаду якийсь голос! Василь озирнувся і ахнув

Як відомо нерішучий чоловік довго залишається самотнім, а можливо, і назавжди. І якщо не знайдеться спритна жінка, не підштовхне його, то все – сам не наважиться. Таким нерішучим щодо дівчат і жінок був Василь. З дитинства він такий, скромний і боязкий, а брат його Іван навпаки, спритний веселун. Душа компанії, скрізь себе почуває впевнено, постійно […]

Продолжение...

Микола йшов по супермаркету з важкими пакетами продуктів в руках. Раптом назустріч йому вийшла дуже знайома йому постать, і мовчки застигла перед ним. Микола хотів вдати, що не помічає жінку, але вона так уважно дивилася на нього, що він буркнув: – Здрастуйте… Чоловік зробив крок праворуч, і спробував пройти далі. Але жінка чіпко взяла його за рукав. – Привіт, Миколо! Що, поспішаєш? – єхидно запитала вона. Микола аж оторопів від несподіванки! Такої зустрічі він точно не очікував

Зустрічі з цією жінкою Микола хотів найменше, але вона таки сталася! Причому зустрівся він з нею випадково, прямо лицем до лиця Микола йшов по супермаркету з важкими пакетами продуктів в руках. Раптом з купи людей вийшла дуже знайома йому постать, і мовчки застигла перед ним. Микола хотів вдати, що не помічає жінку, але вона так […]

Продолжение...

Ніна на кухні готували святковий стіл. Сьогодні до Ніни та її батька мають прийти важливі гості. – Тату, я вирішила запекти курочку, як ти мене вчив. Тату, ну подивися, я все правильно зробила? – хвилювалася Ніна. Але чоловік не відповідав. Павло ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. – Агов, тату, – вигукнула донька. – Ти якийсь дивний. Чоловік раптом зупинився і подивився на доньку. – Ніно, я повинен тобі дещо розповісти, – раптом сказав Павло. Ніна застигла, приготувавшись до найгіршого

Николай и Рита прожили счастливую жизнь вместе. Золотую свадьбу отметили. Дети, внуки и даже правнучка были на торжестве. Через три года после золотой свадьбы Рита потеряла своего Николая. Простились с Николаем, а Маргарита слегла. Сначала в палате лежала, а потом домой отпустили. – Если ваша мама не захочет выкопаться, то готовьтесь к худшему. За ней […]

Продолжение...

Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

Оксана у свої п’ятдесят років дуже приваблива жінка, плюс успішна і начебто чоловічою увагою не обділена, але самотня. Чоловіки навколо неї все якось більше одружені, і зустрічі бувають швидкоплинними та тимчасовими. Не може вона вибрати чоловіка, який влаштовував би її у всьому. По-перше, вже хочеться кохання та взаєморозуміння, хочеться їй відчути міцне чоловіче плече, на […]

Продолжение...

Віктор сидів за столом. Олена про щось розповідала, але Віктор думав про своє. – Вітя. Ти зовсім мене не слухаєш. Щось сталося? – запитала Олена. – Ні. Все добре, – відповів чоловік. – Давай розповідай. Я ж бачу, – наполягла вона. – Олено, а ти суп вмієш готувати? – раптом запитав Віктор. – Суп? Який? – здивувалася жінка. – Звичайний, борщ чи бульйон курячий з локшиною, – пояснив чоловік. – Так, всім, – відповіла Олена. -Тоді в мене до тебе буде прохання, – почав Віктор. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Пакет зі сміттям стояв біля вхідних дверей п’ятнадцятої квартири другий день. Віктор запам’ятав цю деталь, бо мало не зачепився об нього вчора. Сьогодні ж вранці до пакету для сміття додався малесенький кульок. Сміття не видавало неприємного запаху, але вигляд його викликав подив. Раніш такого не було. Будинок новий, зданий рік тому. Бувало, що будівельники виставляли […]

Продолжение...

Олена прасувала одяг, коли в двері подзвонили. На порозі стояв свекор. – Здрастуйте, Леонід Вікторович! – усміхнулася вона. – А я ось вирішив зайти, глянути як ти тут, – пояснив свекор. – Проходьте. Зараз чайник поставлю, – запросила Олена. Жінка була дещо здивована. Необхідності у візиті свекра ніякої не було, то навіщо він тут? – Не метушись, Олено, присядь. Я прийшов тобі дещо розповісти. Краше щоб ти почула це від мене, – раптом сказав Леонід Вікторович. Олена насторожено дивилася на свекра, нічого не розуміючи

Місто заливало холодним осіннім дощем. Саме шум дощу по сусідньому даху і висмикнув Олену зі сну. Надворі темно, хоча на годиннику майже сім. Вона дивилася у вікно, лежачи на ліжку. Через велику зливу не було видно вулиці, тільки темні розмиті постаті будинків та дерев. Як відправляти дитину до школи за такої погоди? Може не будити? […]

Продолжение...

Хазяйка квартири прийшла по гроші якраз у той момент, коли Настя з Євгеном, які винаймала у неї житло, відчайдушно й натхненно сварилися. Все в них ішло майже до розлучення! Побачивши Любов Іванівну, молодята замовкли. Хазяйка тільки посміхнулася. – Чого застигли? – запитала вона. – Сваріться, сваріться. А я поки показники лічильників зніму. Ви мене не соромтеся. Я, пам’ятаю, коли з чоловіком побралася, то теж часто з ним сварилася. Поки не порозумнішала. Жінка безтурботно махнула рукою і вирушила на кухню. Молоді застигли від несподіванки

Хазяйка квартири прийшла по гроші якраз у той момент, коли молоді чоловік і дружина, які винаймала у неї житло, відчайдушно й натхненно сварилися. Сварка тривала мабуть вже більше години… І діло в них, здається, наближалося майже до розлучення! Побачивши Любов Іванівну, молодята, звичайно ж, замовкли, на що та тільки посміхнулася. -Чого застигли? Сваріться, сваріться. А […]

Продолжение...

Ольга закривала лечо, коли з роботи повернувся чоловік. – Я вдома, – гукнув Сергій, зайшов на кухню і застиг. – А це що таке? – Як що? Ось лечо, готую. Ти ж сам просив, – усміхнулася Оля. – Я питаю що це? – Сергій обвів рукою кухню. – Ти про що коханий? Можеш пояснити, – здивувалась жінка. – Не прикидайся. Ти все прекрасно зрозуміла, що я маю на увазі, – вже обурено сказав він. Ольга здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Оля, ти повернулася? Я так радий тебе бачити! – з надією в голосі сказав Сергій, коли його співмешканка прийшла додому. – Ні, я прийшла забрати речі, що залишилися! Я тобі вже сказала, що між нами все скінчено! – Але як же так? Адже я люблю тебе! Я не хочу розлучатися. Ти мені потрібна. Я […]

Продолжение...

Ганна приїхала до доньки, натиснула на дзвінок. – Мамо, ну навіщо ти нам стільки привезла? – здивувалася Оксана, побачивши на порозі маму з двома важкими пакетами у руках. – Та ось, вирішила гостинців привезти, – відповіла Ганна. Жінки зайшли на кухню. – Ти сідай, а я зараз Світланку покличу, – сказала Оксана і пішла в кімнату доньки. Ганна Юріївна вирішила зайти у ванну, помити руки. Вийшла в коридор і почула розмову доньки з внучкою, говорили явно про неї. Ганна прислухалася і застигла на місці

Ганна Юріївна сіла на лавку. Важкі сумки стояли поруч. Доньці привезла гостинців зі свого городу. А як же по іншому? Що вони тут у місті їдять? Дочка не готує, купує заморожене або напівфабрикати. Вона зітхнула. Гаряче. Півдня у дорозі, сумки втомили руки. Ніхто її не зустрів, та вона й не чекала. Напередодні зателефонувала Оксані, сказала, […]

Продолжение...