Category: ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор дружині. – Пам’ятаю, – відповіла Галя. – Ще сестра моя Олена приїде допомогти, – сказав Віктор. Приїхавши зранку в село, Вітя з Галею одразу пішли в садок. Олена залишилася з мамою. Вони зібрали більшу половину вишень, але Олена так і не з’явилася. Віктор вирішив покликати сестру. Чоловік підійшов до будинку, двері були відкриті, Олена з мамою про щось розмовляли. Віктор прислухався до розмови і ахнув

admin

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор своїй дружині. Мама Віктора жила в селі, за годину їзди від міста. Невелике господарство, ділянка, сад із фруктовими деревами – скрізь потрібна була допомога. Старший брат Віктора жив за п’ятсот кілометрів, а молодша сестра Олена у сусідній області, але […]

Продолжение...

– Зіна! Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти, – Зіна зітхнула, і сіла на ліжку. – Чого гукаєш? Тут я! – вигукнула вона у відповідь. Двері в сінях відчинилися, сусідка зайшла в кімнату Зіни. – Ти чого така стривожена? – Зіна здивовано, подивилася на Василину. – Ой, Зіна, тут таке біда… Така біда…, – повторювала сусідка. – Яка біда? – Зіна аж підвелася з ліжка, нічого не розуміючи

admin

– Зіна! Чуєш? Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини, і Зіна скривилася. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти. А що? Час вже! Вісімдесят років з гаком вже. Буде! Очі майже не бачать, вуха чути відмовляються. Як телевізор подивитися, […]

Продолжение...

Ганна Петрівна помітила, що її невістка Зоя стала дуже чепуритися і бігати кудись вечорами. – Зоя, ну і як його звуть? – запитала вона. – Кого, мамо? – Ну, того, до кого бігаєш! – Ой, та ми просто гуляємо. Він приїхав у гості до родичів, випадково познайомилися. – А він знає про Іванка? – раптом запитала свекруха. – Звичайно, все він знає. Олексій, так звали знайомого Зої, прийшов у гості приніс кошик із ягодами та пиріг. Вечір пройшов весело. Всі залишились задоволені. Та через якийсь час на порозі несподівано зʼявився чоловік Зої Володя

admin

-Зоя, вам дитину приносити на годування? -Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни і заплакала. Матусі в палаті переглянулися і продовжили годувати своїх малюків. Зоя приїхала вночі, народила швидко. Хлопчик три кілограми пʼятсот грам, здоровий, гарний. Зиркнувши на нього, новоявлена ​​мати заплакала, тільки не радісно якось. -Ну, […]

Продолжение...

Микола йшов коридором, як раптом побачив прибиральницю, яка мила коридор. Вона була дуже зсмучена. – Щось ви якась сумна? – сказав директор. – Що сталося. – Та нічого, – відмахнулася Галя. – Я ж бачу, що сталося, – наполягав Микола. І Галина розповіла йому про свою проблему. – Так…Будете йти додому, зайдете до мене в кабінет, – раптом сказав він. Закінчивши роботу Галина зайшла до директора. – Ось тримайте, – Микола простягнув Галині якусь коробочку. Галя відкрила її і ахнула. – Я не можу це прийняти, – тільки й промовила вона

admin

Микола Андрійович, директор успішної, хоч і не дуже великої фірми, у піднесеному настрої йшов довгим коридором до свого кабінету. Його фірма займала цілий поверх у офісному центрі. Сьогодні підготують усі документи, і завтра буде укладено дуже вигідну угоду. Фірма буде забезпечена безбідним існуванням щонайменше на два роки. Прибиральниця Галя мила підлогу в коридорі з таким […]

Продолжение...

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

admin

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко змінюються. Вийшло, що вона може купити молоко, батон і пачку макаронів. На масло вже не […]

Продолжение...

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

admin

– Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля по кафешках ходили, а тепер, коли дружина є, чого по них вештатися, – говорив син, […]

Продолжение...

Наталя святкувала день народження. Жінка накрила стіл, вся сім’я зібрала разом, тільки дочки Марини ще не було. – Мама, тату! У мене сюрприз! – зайшовши в квартиру сказала донька – Марино! Ти чому так довго? Що за сюрприз? – Наталя вийшла в коридор. – Йдіть за стіл. Я зараз, – сказала Марина. Всі сіли за стіл. За декілька хвилин у кімнату зайшла донька, а за нею якась жінка. Наталка глянула на жінку і застигла. – І вана посміла сюди прийти? – тільки й подумала Наталя

admin

— Ось ми й зустрілися, Галино Степанівно, — сказала Наталка і втомлено потерла очі. — Дітинко я… Наталочка… — почала жінка похилого віку і тихо заплакала. …Син у Галини Степанівни виріс красенем. Половина їхнього невеликого містечка знала і саму Галину та її сина. Вона була вчителем початкових класів у місцевій школі, а мама Галини, Ніну […]

Продолжение...

Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

admin

-Віра, ось ще котлетки, у фольгу загорну, Олег любить мої котлетки. Минулого разу так нахвалював, так нахвалював. Ось ще, варення і компотик, – збирала Катерина передачу доньці. -Ой, мамо, дякую велике! Ну добре, піду, бо треба ще Олегу вечерю приготувати, – попрощалася Віра. – Правильно доню, треба чоловіка годувати смачно і ситно, уявляєш, тітка Таня, […]

Продолжение...

Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

admin

Заміж Надія вийшла з великого кохання. Сергій був симпатичним хлопцем, високим з карими очима та приємною усмішкою. Правда багато дівчат на нього заглядалися, але він вибрав саме Надію. Вона гарна, світловолоса з блакитними очима. Сергій навчався на третьому курсі, коли побачив її – першокурсницю! Надія виділялася серед інших довгим волоссям, заплетеним у товсту косу. Багато […]

Продолжение...

Яна почула звук дверного замка і тут же вибігла в коридор. На порозі стояв її чоловік Олег з букетом квітів і якоюсь дивною коробкою в руках. – Кохана моя, з днем ​​народження! Я нарешті прийшов! – сказав він. – Дякую, Олежику, яка краса! Це ти квіти по всьому місту шукав? І що це за коробка? – здивовано запитала Яна. – А в ній – щастя, – раптом сказав чоловік. Він поставив картонну коробку на диван і відкрив її. Яна заглянула в неї і ахнула

admin

Час наближався вже до обіду, коли Олег нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: -Яна, все гаразд у мене. Скоро буду. Роботи багато… -Слава Богу, Олежику! Чекаю тебе. А то не могла додзвонитися… Олег був дуже засмучений. Адже сьогодні восьме березня, а в Яни не просто жіноче свято, а ще й день народження.Начебто все складалося якнайкраще, до […]

Продолжение...