Раїса одружувала сина. Весілля гуляли в дорогому ресторані. Свято було в самому розпалі, настав час дарувати подарунки. Раїса з чоловіком гордо підійшли до молодят та вручили пухкенький конверт. Прийшов час батьків нареченої дарувати подарунки. Вони вийшли з порожніми руками. – Ну що з них взяти. Село! – тихо шепнула Раїса до чоловіка. Свати привітали молодих, зачитали побажання. Раїса Миколаївна тільки посміхнулася. Раптом батько Каті, Андрій Борисович, діставши з кишені якусь коробочку, відкрив її і всі застигли від несподіванки

– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один одного. – Ну яке кохання? – обурювалася Раїса Матвіївна. – Не кажи нісенітниці, їй квартира […]

Продолжение...

Наталя зварила борщ, насмажила котлеток. Сьогодні вони з чоловіком їдуть на дачу. – Михайле, давай дорогою заїдемо до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили внука після канікул. – Михайле, на канікулах мені Андрійко дещо розповів, про своїх маму і тата. Ти повинен це також дізнатися, – раптом почала жінка і зупинилася. Михайло здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили онука після канікул. І з Вітьою поспілкувалися, і з Танею. На мою думку у них все чудово. Навіщо нам робити гак, ми […]

Продолжение...

Оля робила голубці, коли в двері подзвонили. Жінка пішла відчиняти. Перед нею стояв симпатичний чоловік років сорока. – Здрастуйте, ви заявку на монтаж натяжної стелі на сайті залишали? Мене Андрій звати, – сказав він. – Доброго дня. Так, залишала. Проходьте, будь ласка, в кімнату, – запросила вона майстра. Чоловік почав роботу, а Оля пішла доробляти голубці. За декілька годин, чоловік зайшов на кухню і сказав, що все готово. Оля увійшла до кімнати, підвела голову і застигла на місці. – Що ви наробили?! – тільки й вигукнула жінка

– Вітя ти що, знову? – Запитала Оля. – Та, посиділи трохи з Миколою, – відповів чоловік. – Це ти називаш трохи? Та ти ж ледве стоїш. Ти ж сказав, що пішов на роботу влаштовуватись. – Ось ми якраз про роботу і говорили з Миколою. – Я це вже сто разів чула. Віктор ледве роздягся […]

Продолжение...

Даринка сиділа на кухні, наминала гречку з салатом і пила компот. – Мамо, а я сьогодні дуже дивний сон бачила, – раптом сказала вона Ларисі. – Такий вже ж і дивний?! Що ж ти таке бачила? – запитала Лариса. – Якась незнайома бабуся просила тобі дещо передати… – Мені?! – здивувалася Лариса й уважно подивилася на дочку. – Так. Вона так і сказала: «Передай мамі, що Чистьосі недобре, бо в хаті дуже брудно. Вона просила приїхати, допомогти прибрати». Лариса аж присіла від несподіванки. – О, Господи… Та як таке може бути, – тільки й подумала вона

Лариса була не дуже віруюча. Вона вважала, що щось таке є, що Бог у неї в душі… До церковних свят і традицій жінка ставилась «ніяк». Хіба що ходила до церкви на Водохреща – води свяченої набрати, та на Великдень – яйця і паски освятити. Ось, мабуть, і все… Але, як відомо, шляхи Господні незбагненні. Ось […]

Продолжение...

Андрій з дружиною Тетяною спали на ліжку. Було ще дуже рано. Раптом на тумбочці завібрував телефон Андрія. Тетяна спросоння взяла телефон чоловіка і глянула на екран. Дзвонив його брат Микола. Андрій відмахнувся – мовляв передзвонить. Але Тетяна щось ніби відчула. – Візьми, брат же ж, – сказала Таня і дала телефон Андрію в руку. Той скривився, але взяв. – Миколо, привіт, чого так рано? Що? А хто ви? – здивовано говорив він у слухавку. – Так, так, ми зараз приїдемо… Андрій поклав слухавку, мовчки втупився в одну точку і раптом… Заплакав

Раїсу Іванівну було не втішити. Її онука Наталка заслабла і її не стало… Наталі було сімнадцять, вона була копія бабусі в юності. Для Раїси Іванівни весь сенс життя був у Наталі. Вона сподівалася, що її красуня внучка те, що сама Раїса Іванівна не встигла у своєму житті, встигне зробити. І раптом таке… Лікування було тривалим, […]

Продолжение...

Ірина з самого ранку крутилася на кухні. Вона наготувала різних смаколиків, спекла пиріг, наробила салатів. – Мамо, у нас що гості будуть? – здивовано запитав її син Віктор. – Так! В обід, – загадково сказала Ірина. – Не тягни з миски, йди, вмийся спочатку! – Ірина легенько забрала руку сина від ковбаси. Вона одягла ошатну сукню, зачесала волосся, трохи підфарбувала вії та губи. Віктор здивовано дивився на матір. Аж тут пролунав дзвінок у двері. – Синку відкрий, будь ласка, – попросила Ірина. Віктор відчинив двері, глянув на гостя й очі вирячив від здивування

Ірина стояла на зупинці. Було холодно, а автобуса все не було. Раптом біля тротуару зупинилася дорога машина і посигналила. Люди на зупинці переглянулись і всі чомусь подивилися на Ірину.Вона підійшла до машини. Скло опустилося й Ірина несподівано впізнала свого колегу з роботи. – Сідайте швидше, бо зовсім замерзнете. Автобус ще далеко, – сказав він і […]

Продолжение...

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що відбувається

Оксана поливала квіти на підвіконні, коли в двері хтось несміливо постукав. Вона здивовано відставила лійку й пішла в коридор. Оксана відкрила двері і здивовано сплеснула руками. На неї несміливо дивилася маленька, кругленька жіночка в рожевому халатику. – Доброго вечора, а я Олена! – сказала вона і раптом простягла Оксані миску пиріжків. Оксана не розуміла, що […]

Продолжение...

Ніна готувала вечерю, коли відкрилися вхідні двері. – Дивно, хто б це? – подумала жінка. Витираючи на ходу руки, вона поспішила в коридор. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один, без Віри та Андрійка? Щось сталося? – захвилювалася Ніна, побачивши свого сина. – Мамо, я від Віри пішов. Не можу більше з нею жити, – тихо сказав чоловік. – Я в тебе поки що залишуся. Ніна Василівна перегородила дорогу і сказала: – Ні! Ти тут не залишишся! – Але чому? – Олексій здивовано дивився на маму, не розуміючи, що відбувається

Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до коридора. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося? – захвилювалася Ніна, побачивши на порозі свого сина. – Мамо, дай поїсти, – з порога сказав Олексій. – Ну звичайно! Ходімо на кухню, там вже все готове, […]

Продолжение...

Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

Зітхнувши з почуттям задоволення, Марія стомлено присіла в альтанці відпочити на дерев’яне крісло, дбайливо збите її чоловіком. Вона любить поратися на дачі, це її віддушина, тут вона забуває про неприємності та біди. Вона розмовляє з рослинами, вона справді впевнена, що вони її чують, тому на грядках все пахне. Сусіди приходять і дивуються: – Марічко, у […]

Продолжение...

Андрій з Вікою одружилися і переїхали в новий будинок. Почали молодята порядки наводити. Андрій поліз прибрати у погребі. Одних тільки банок з вареннями та соліннями десятка два він витягнув. – Віка, твої батьки солоні огірки люблять? – запитав він. – Та куди ж їм стільки?! – ахнула дружина. Чоловік навів порядок, а наступного дня пішов прибирати у другий погріб, що під майстернею був. Став Андрій все витягувати та викидати. Раптом він побачив дві дивні цеглини під полицею. Андрій витяг їх, а там якась скринька. Андрій відкрив її і аж присів від побаченого

Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом із ним в інституті навчалася, в одній групі на економічному факультеті. Потім разом у великому магазині працювали, гроші на весілля збирали. Відгуляли весілля. Виникла проблема, де жити? У нього в селі бабуся жила. Останні двадцять років вона за своїм слабим батьком […]

Продолжение...