Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. Так би мовити, свіжим повітрям […]

Продолжение...

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Чоловік трохи зменшив хід, озирнувся і побачив незнайому жінку. – Іване, зачекай! – знову вигукнула вона. – Напевно, якась родичка, яку я не пам’ятаю, – подумав він і зупинився. Жінка, побачивши, що він зупинився, зраділа і підійшла до нього. – Ви щось хотіли? – спитав Іван, коли вона наблизилася. Жінка дуже хвилювалася. – Іване… Я… – вона зам’ялася, потім абияк сказала: – Я мама… Твоя мама. Іван застиг нічого не розуміючи, адже його мама зараз була в іншому місці

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли на вулиці його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Іван трохи зменшив хід, не зупиняючись, озирнувся і з подивом побачив незнайому жінку похилого віку, яка дивилася на нього схвильованими очима. – Іване, зачекай! Зупинися, Іване! – знову вигукнула вона своїм голосом. Іван, почувши таке звернення, застиг, і в голові […]

Продолжение...

Настя ще спала, як раптом у двері подзвонили. Сонна вона встала з ліжка, накинула червоний халатик і пішла в коридор. – І хто б це міг бути так рано, – здивовано подумала Настя. Вона відчинила двері й ахнула. На порозі стояв кур’єр з величезним букетом троянд! Настя взяла квіти й побачила, що в букеті лежить записка. Вона розгорнула папірець і прочитала: «Я прямо зачарований вами. Дозволите мені побачити вас?» Настя поставила квіти у вазу й задумлива підійшла до вікна. Вона глянула у двір і очам своїм не повірила

Настя познайомилася з Віктором і він був практично ідеалом у її уявленні про справжнього чоловіка. Він був симпатичним, високого зросту, одягався з голочки, відрізнявся ввічливістю і вмів робити компліменти. А ще він був успішним підприємцем, володів процвітаючою фірмою. Віктор уже два місяці бігав за Настею і навіть мав по відношенню до неї серйозні плани. Буквально […]

Продолжение...

Світлана вже збиралася йти додому з роботи, як раптом дзенькнув її телефон. Писав її чоловік Микола. – Я чекаю біля твоєї роботи, – прочитала Світлана. – Ми зараз поїдемо в одне цікаве місце! Світлана вийшла на вулицю і сіла в машину чоловіка. – Зараз буде сюрприз! – сказав Микола, завів машину і невдовзі зупинився біля торгового центру. – Ходімо! Тобі сподобається! – сказав він. – Тільки закрий очі! Микола взяв дружину за руку і провів кілька метрів, постійно примовляючи: «Не підглядай!». – Все, можеш дивитися! – нарешті сказав чоловік. Світлана відкрила очі й руками сплеснула від захоплення

– Світлано, давай фільм хоч якийсь подивимося разом, га? – лагідно спитав Микола, обіймаючи дружину. – Відчепись, не хочу! – ображено відповіла та і уткнулася в подушку. – Та що з тобою сталося?! – розвів руками Микола. – Нічого! – сказала Світлана. – Набридло все… Спи! …Ніби й нічого серйозного між ними не сталося. Не […]

Продолжение...

Юля прибирала в квартирі, коли задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. – Алло, Юля? – почула вона чоловічий голос. – Так, це я, – здивовано відповіла жінка. – Не впізнала? – жалібно запитав чоловік. – Це ж я, твій Петро… – Який ще Петро? – не зрозуміла Юля. – Ну Петро. Твій колишній чоловік. В мене тут біда… Не могла б ти під’їхати до мене? Юля застигла від здивування. Петра вона не бачила сім років! Вона не знала, що й думати

Юля прибирала в квартирі, коли задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. – Алло, Юля? – почула вона чоловічий голос. – Так, це я, – здивовано відповіла жінка. – Не впізнала? – жалібно запитав чоловік. – Це ж я, твій Петро… – Який ще Петро? – не зрозуміла Юля. – Ну Петро. Твій колишній чоловік. В […]

Продолжение...

Марина повернулася додому з магазину. – Коханий, допоможи мені пакети розібрати, – гукнула вона до чоловіка. Але Дмитро не відповідав. Жінка поставила пакети в коридорі, пішла у спальню і застигла. – А чому ти не сказав, що їдеш у відрядження? – здивувалася Марина, коли побачила, що Дмитро збирає валізи. – А я не їду у відрядження! Я йду від тебе! – вигукнув чоловік. – Як йдеш? Але чому? – здивувалася Марина. – Ооо, причин багато! Можу всі перечислити, – єхидно усміхнувся Дмитро. – Давай, хочу це почути, – спокійно сказала жінка. Але Марина аж ніяк не очікувала почути те, що сказав Дмитро

Про те, що чоловік їй зраджує, Марина, як справжня дружина дізналася найостаннішою. У шлюбі з Дмитром вони були понад п’ятнадцять років, і начебто, як вважала Марина, у них все було добре. Але, мабуть, Дмитро, думав інакше. Збираючи речі, щоб піти від дружини до молодої коханки, він перераховував усі погані якості дружини: і готує вона погано, […]

Продолжение...

Весілля Наталі й Олега було у розпалі. Раптом Олег помітив, що до весільного столика часто підсідає якийсь бородатий мужичок. – Мабуть, він приятель батька, – подумав Олег. – Сидять он поруч, говорять… Все б нічого, але це чомусь дуже нервувало тещу. – Це що – друг твого батька? – запитала Ніна Миколаївна. – Ми його не запрошували! – Не знаю, – знизав плечима Олег. – А що тоді він робить за столом? – теща явно переживала. – Сходи дізнайся, чого він тут сидить? Якщо його не запрошували, то нехай іде геть! Олег здивовано дивився на тещу, нічого не розуміючи

Весілля Наталки й Олега вирішили відзначити у ресторані – це простіше та й вигідніше. У тітоньки нареченого свекор власник цього самого ресторану, тож витрати були суто символічні. Тим більше для тридцяти гостей не треба бронювати весь зал, а можна замовити довгий стіл біля вікон і всі гості розмістяться. Напередодні весілля сталася неприємність – батька нареченої […]

Продолжение...

Ірина приготувала вечерю, накрила стіл. – Ооо, у нас романтичний вечір? – усміхнувся Стас, коли повернувся додому і ніжно обійняв дружину. Вечеря була в самому розпалі, Стас та Ірина вже перейшли до фруктів. Аж раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто там? – здивувався Стас і подивився на Іру. – Ми когось чекаємо? – Я ні а ти? – здивувалася дружина. – Я теж ні. Ну зараз подзвонять-подзвонять і підуть. – тихо сказав Стас. Але у двері продовжили наполегливо дзвонити. Почулися голоси сусідів. – Піду подивлюсь, хто там, – приречено зітхнувши, сказав чоловік. Стас відкрив двері і застиг від несподіванки

– Кохана, а давай влаштуємо сьогодні романтичний вечір? – запитав Стас у дружини, зателефонувавши їй наприкінці робочого дня. – Прекрасна ідея. – прошепотіла Іра у слухавку. – Я в передчутті. Тим більше завтра вихідний, можна і довше не поспати. Стас дорогою додому забіг до найближчого продуктового, купив фрукти, шоколадку, пляшечку напівсолодкого і поспішив додому. Дружина […]

Продолжение...

Світлана повернулася додому з роботи, як раптом в коридорі її зустріла свекруха. Олександра Вікторівна, стояла над невісткою і вперши руки в боки, не давала пройти їй у квартиру. – Ну, все ти догралася! Ось твої валізи! – сказала свекруха і простягла дві зібрані сумки. – Це ще що? – розгубилася Світлана. – Я зібрала твої речі! Ти тут більше не живеш! – коротко відповіла свекруха. – Що ви таке кажете? – сказала невістка. – Кажу, що ти догралася! – єхидно усміхнулася Олександра Вікторівна. Світлана здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Ну і що тепер плачеш? Так тобі й треба! – сварила Світлану свекруха, – треба було чоловікові приділяти більше уваги, а не гуляти незрозуміло де. – Я не гуляла, – крізь сльози відповідала Світлана. – Я на роботі була. – Твій робочий день до 18-00! – підкреслюючи кожне слово, сказала Олександра Вікторівна. – А […]

Продолжение...

Катя прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і до неї одразу ж підбіг її син Андрійко. Він почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий рік? – запитав Андрійко. – Залишимось вдома, синку, – сумно відповіла Катя. – Я приготую різних смаколиків, ми пошукаємо під ялинкою подарунки і підемо спати. Раптом пролунав дзвінок у двері. Катя аж стрепенулася. – Хто там? – запитала вона. Але у відповідь була тиша. Катя глянула у вічко й не повірила своїм очам

Було 30 грудня. На вулиці стояла морозна погода. Сніг казково іскрився при світлі ліхтарів. Катя несла важкі пакети продуктів із магазину і поспішала додому до свого синочка – шестирічного Андрійка. Вдома він одразу підбіг до неї в коридорі і почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий […]

Продолжение...