Надія спекла пиріг і наварила борщу. Іван сів за стіл і пив чай. Він сьогодні допоміг Надії полагодити піч. Раптом на порозі зʼявилася Ольга. Іван орендував в її тітки кімнату. – Ну що ж ти, Іване, так довго? Ми з тіткою вже тебе зачекалися. Ходімо додому! – сказала вона. – Я не маленький, сам дорогу знайду… – спохмурнів Іван. – Ну я піду, тоді, – сказала Ольга. – Надійко, а вийди зі мною, спитаю дещо. Вони вийшли, і раптом Ольга зашипіла: – Ти що це вирішила мужика в мене відвести?! Надя аж рота розкрила від здивування

Іван примружився й окинув поглядом невеличке село. -Красиво! – зітхнув він. Осінь вже накрила жовтим килимом все, що могла. Дахи будинків, лавки, дорогу. Він легко збіг з пагорба і попрямував прямо в сільраду. -Так, Іване Степановичу, дивлюся вашу трудову книжку й радію. Ви і будівельник і майстер по пічках. О, навіть на фермі працювали. Такі […]

Продолжение...

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина їм вірила. Закінчила школу, поцілувала батьків, плачучу маму та строгого батька, і помчала у місто вступати в інститут. Вступила. Хіба це не щастя! Вона здобуде […]

Продолжение...

– Рито, мені тут тітка написала, на вихідні у гості приїдуть, – сказав Микола до дружини. – Яка ще тітка? – здивувалася Рита. – Тітка Софія, сестра батька. Ти з нею ще не знайома, – пояснив чоловік. В суботу Рита накрила стіл. Зустріли з чоловіком гостей. Посиділи. Рита почала збирати посуд. – Я тобі допоможу, – раптом сказала Софія і вийшла з Ритою на кухню. Коли жінки були на кухні, тітка сказала: – Рито. Ти маєш дещо знати. Рита здивовано глянула на жінку і застигла в очікуванні

-Риті треба пам’ятник за життя поставити, – говорили родичі Миколи про його дружину. – І як тільки вона з ним живе? Рідня Миколи анітрохи не перебільшувала. Одружившись на скромній і непоказній сільській дівчині, він з перших же днів сімейного життя почав показувати, хто в хаті господар. -Так йди коридори мити, у чому проблема? – вигукнув […]

Продолжение...

Валентина прийшла до Анатолія на побачення. Чоловік накривав на стіл. Валя в цей час розглядала кімнату. – Це хто? – Запитала вона, помітивши фото. – Це моя донька. А це…, – чоловік понизив голос. – Моя дружина, її давно не стало. – Царство небесне, – зітхнула Валя. Валентина та Анатолій сіли за стіл вечеряти. Раптом, Валя почула, як двері в квартиру відчинилися. І за хвилину в кімнаті з’явилася якась жінка. Валя глянула на неї і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Валентина йшла вулицею і не знала, що їй робити – плакати чи сміятися. Ситуація, в якій вона виявилася п’ять хвилин тому, здавалося з боку комічною, майже анекдотичною, але чомусь було трохи погано на душі. Через деякий час вона посміється від душі з цієї ситуації, але тільки не зараз. Місяць тому Валя поверталася потягом від дочки […]

Продолжение...

Олексій їхав знайомою дорогою. – Ось і цвинтар, – подумав він. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій. Це улюблені квіти Олі. Чоловік вийшов з машини. Тут нічого не змінилось. Хіба що з’явилися нові памʼятники. З фотографії на нього так само дивилася його Оля. Його диво. Його життя. Життя яке так рано закінчилось… Олексій поклав квіти, посидів біля памʼятника дружини і пішов назад до машини. Раптом на землі серед листя виглянуло щось біле. Олексій розсунув листя і ахнув

Олексій знову їхав такою знайомою дорогою. -Ось і цвинтар… – подумав він. Цей маршрут за останні два роки, він вивчив напам’ять. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій… Це улюблені квіти Олі, а ось вона сама більше ніколи не сидітиме поруч із ним… …Олексій з Олею вчилися […]

Продолжение...

Наталка прокинулася рано, зробила каву і сіла за комп’ютер. Жінка відкрила пошту, як раптом побачила лист від невідомого відправника. Вона відкрила повідомлення і застигла. – Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і ваш чоловік Вадим.. Ми разом, – йшлося у листі. Наталя читала рядки і не могла повірит своїм очам. – Що ж тепер робити? – думала вона. Раптом у Наталки виникла несподівана ідея. Жінка зробила ковток кави, і вз’ялась писати відповідь коханці чоловіка

Наталка прокинулася рано, зробила каву і сіла за комп’ютер. Жінка відкрила пошту, як раптом побачила лист від невідомого відправника. Вона відкрила повідомлення і застигла. – Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і ваш чоловік Вадим.. Ми разом, – йшлося у листі. Наталя читала рядки і не могла повірит своїм очам. […]

Продолжение...

Роман з дружиною сіли в машину і поїхали у село. Чоловік зупинив машину біля невеликого будиночка. Якась літня жінка несла воду з колодязя. – Здрастуйте, а Марія Василівна тут живе? – запитав Роман. Жінка підійшла і відкрила їм хвіртку. Дивиться на них і не впізнає! – Та я до бабусі, Марії Василівни на літо приїжджав раніше, – сказав Роман. – Ромчик я, Тетяни син. З хати визирнула старенька. Вона глянула на Романа і сплеснула руками. – Ромчик, та невже це ти? – сказала бабуся. Роман теж глянув на неї та так і застиг

До будинку залишалося зовсім небагато. Поворот з траси ліворуч на перехресті та хвилин десять по ґрунтовій дорозі.Роман Юрійович раптом відчув втому. Увімкнув поворот, виїхав на перехрестя і здригнувся від різкого звуку гудка, далекого світла і вереску гальм. -Звідки тут вантажівка, не було ж нікого? Вантажівка промчала повз. Роман пригальмував і зупинився на узбіччі. Руки його […]

Продолжение...

Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з Миколою, а Маргарита злягла. Спочатку в палаті лежала, а потім додому відпустили. – Якщо ваша мама не захоче викарапкатися, то готуйтеся до найгіршого. За нею […]

Продолжение...

Ліда сиділа на касі в магазині, як раптом побачила бабусю, яка часто в них бувала. Цього разу старенька взяла не молоко й макарони, а ковбаску, курку, сир… – Здрастуйте! – сказала Ліда. – У вас якесь свято? – Та яке там свято, – сказала старенька. – Сорок днів у доньки моєї… Сусіди, може зайдуть, треба стіл накрити… Ліда пробила продукти і віддала бабусі решту. – Зачекайте, не йдіть, я зараз. Ліда покликала іншу касирку, підмінити її, а через п’ять хвилин вийшла в пальті і з сумкою в руках. Старенька не розуміла, що відбувається

Лідія сиділа на касі з втомленим від життя і людей виглядом. -Як ви мені всі набридли, очі б мої вас не бачили, – говорив її погляд. Зараз перед нею стояла повільна напівсонна молода дівчина. Таких Лідія не любила… Лідія давно пробила продукти й чекала оплати. Дівчина довго порпалася в об’ємному гаманці, перебираючи карти знижок інших […]

Продолжение...

Олена швидко застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Жінка вбігла до одномісної палати і застигла на порозі. Михайло виглядав не так погано, як вона думала. – Але що поряд з ним робить якась незнайома, молода дівчина? – подумала жінка. – Олено, ти повинна мене зрозуміти, – зітхнув чоловік. – Це Христина. Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Олена ледве застебнула куртку і вибігла з під’їзду. Слідом за нею поспішав син. Сьогодні рано-вранці їй зателефонували та повідомили, що з чоловіком трапилася біда. Він в палаті. Стан стабільний…Цього разу обійшлося. Порадив не плакати, щоб не хвилювати чоловіка. Посміхатися і поводитися спокійно. Те, що чоловіка не було вдома всю ніч, жінку не хвилювало, він обіймав […]

Продолжение...