Ольга накрутила голубців, посмажила котлет. Сьогодні донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. Ольга відкрила і побачила Світлану з молодим чоловіком. – Мамо, це Андрій. Мій наречений, – весело сказала Світлана. – Ольга! Дуже приємно, – сказала мама. – Ходімо за стіл. Всі сіли за стіл. – Мамо, там потрібно голубці підігріти. Ходімо на кухню, – раптом сказала за столом Світлана. Ольга з донькою вийшла на кухню. – Мамо. Що ти собі дозволяєш?! – вигукнула Ольга. – Ти про що доню! – не зрозуміла мама. – Не прикидайся! Я все бачила! – сказала Світлана. Ольга здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

Ольга викладала в університеті. Одна виховувала доньку студентку. Дочку вона народила рано у 18 років. Поки навчалася батьки допомагали, а потім і сама.

У свої неповні сорок років виглядала просто чудово. Студенти на неї навіть зазиралися. А коли поруч із донькою, то й зовсім їх за сестер вважали. Чоловіки були. Але щоб привести його в дім Ольга не думала, дочка Світланка на першому місці. Та й чоловіки, видно, такі траплялися. Батько Світланки пішов, як тільки дізнався про вагітність.

І ось її 20-річна дочка привела до будинку чоловіка знайомитися. Не молодого хлопця студента, а чоловіка 32-х років. Забезпечений, симпатичний, серйозний. Все при ньому і краса, і гроші.

Ользі він одразу сподобався. Навіть дуже. І не як залицяльник доньці, а як чоловік. Та й він на неї задивлявся. Навіть Світлана це помітила.

– Мамо. Що ти собі дозволяєш? Він молодий для тебе. Шукай собі за віком когось.

– Я не претендую.

– Я помітила ваші погляди. Та й готувати ти стала до його приходу щось смачне. Коли ми одні – макарони із сосисками. А йому м’ясо французьке, відбивні, голубці, котлети. Він мій!

– Я ж тобі сказала, не претендую. Просто гостя треба нагодувати.

– Все. Ми не приходитимемо удвох.

Світлана перестала приходити з Андрієм. Вони зустрічалися, але додому його не запрошувала.

І Андрій не знав, що робити. Йому подобалася молоденька красуня Світлана. І в той же час Ольга. Вона теж була вродлива. Його прямо тягнуло до неї.

І він наважився. Світлані сказав, що їде у відрядження, а сам вирішив зустріти Ольгу біля університету. А Оля тільки цього й чекала. Вони стали таємно від Світлани зустрічатися. Кинути відразу Світлану він не міг. А зустрічатися з дочкою та матір’ю було вже проблематично. Та й Світлана стала підозрювати щось. Вона спочатку була рада за матір, що в неї з’явився чоловік. Але потім вона помітила, що відлучення матері з дому почали збігатися з відрядженнями Андрія. Виникла велика сварка.

– Як ти могла, мамо! Ти його зачарувала. Ти старша за нього. Старша майже на десять років. Як тобі не соромно.

– А ти молодша за нього на 12 років. Навіщо він тобі.

– Я його кохаю.

– Я теж його кохаю.

Мати і дочка посварилися. Дочка зібрала речі та поїхала. Куди не сказала. Але перед цим посварилася з Андрієм, вони розлучилися. Оля теж влаштувала сварку Андрію. Їй він уже давно казав, що зі Світланою все скінчено, а сам зустрічався. Андрій не витримав і пішов назавжди. Пішов від усіх. Скрізь заблокував і матір та дочку. Для чого йому проблеми. У світі багато жінок, адже світ не зійшовся клином на цих двох.

Начебто б і все, стосунки зійшли нанівець. Немає чоловіка – немає проблем. Можна б матері та доньці помиритися.

А тут як вишенька на торті – вагітність. Вагітні обидві. Кожна хотіла втримати його біля себе дитиною. Не розумно, дуже не розумно. Зустрілися і знову посварилися. Народжувати вирішили обоє.

У Ольги народилася дочка, у Світлани син. Діти ростуть. Не спілкуються. Племінник та тітка одного віку. Бабуся і онук. Брат та сестра. Мати і дочка.

Батька дітей навіть шукати не стали. Олі соромно, вона горда, сама виховає. А Світлана нікого не хоче бачити, і теж горда. Мати її одна виховала і вона зможе. Так і не змирилися. Живуть кожен сам собою.