Помивши руки свого батька, юнак зрозумів одну дуже важливу річ

Якось один юнак давав інтерв’ю на високооплачувану посаду у велику поліграфічну компанію. Він пройшов першу співбесіду і збирався зустрітися з директором для вирішального інтерв’ю. Коли директор переглядав його резюме, воно було чудовим. Він запитав: – Ви отримували стипендію в школі? Молодий чоловік відповів: “Ні”. – Ваш батько платив за навчання? – Так. – відповів він. […]

Продолжение...

Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшов син з невісткою і внучкою. І раптом, дзвінок в двері. Я здивувалася, бо нікого не чекала. Я відкрила двері і побачила Віктора. Колишній стояв з букетом квітів і коробкою цукерок. Мабуть це все, що він зміг заробити за 20 років своєї відсутності

З Віктором я познайомилася відразу після школи, у 17 років. Йому на той час було 22 роки. Я приїхала в місто поступати в університет, а він уже закінчив. Ми почали зустрічатися і в кінці першого курсу у мене народився син. Жити в гуртожитку з дитиною я не могла, Віктор мені нічого не пропонував і була […]

Продолжение...

Ольга накрутила голубців, посмажила котлет. Сьогодні донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. Ольга відкрила і побачила Світлану з молодим чоловіком. – Мамо, це Андрій. Мій наречений, – весело сказала Світлана. – Ольга! Дуже приємно, – сказала мама. – Ходімо за стіл. Всі сіли за стіл. – Мамо, там потрібно голубці підігріти. Ходімо на кухню, – раптом сказала за столом Світлана. Ольга з донькою вийшла на кухню. – Мамо. Що ти собі дозволяєш?! – вигукнула Ольга. – Ти про що доню! – не зрозуміла мама. – Не прикидайся! Я все бачила! – сказала Світлана. Ольга здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Ольга викладала в університеті. Одна виховувала доньку студентку. Дочку вона народила рано у 18 років. Поки навчалася батьки допомагали, а потім і сама. У свої неповні сорок років виглядала просто чудово. Студенти на неї навіть зазиралися. А коли поруч із донькою, то й зовсім їх за сестер вважали. Чоловіки були. Але щоб привести його в […]

Продолжение...

Катя схвильовано взяла телефон і набрала номер батька. – Тату, ти де? Розмова є, – сказала вона. – Щось термінове. Я у бабусі. Приходь, якраз до обіду встигнеш, – відповів батько. Катя швидко зібралася та побігла, не розбираючи дороги. У бабусі, почала було тараторити: – Тату, я навіть не знаю, як тобі це розповісти. – З всіма все добре? – захвилювався батько. – Так, але…, – почала Катя і зупинилася. – До мене приходила одна жінка. Батько застиг почувши це, чоловік одразу все зрозумів

Вона ось так просто прийшла і сказала: – Привіт, Катю, я твоя мама. Лише двадцять років минуло, і вона з’явилася. Катя зачинила перед нею двері. Мати ще щось вигукувала за дверима, але Катя навмисне пішла на балкон, щоб не чути. Йшов сніг, у кімнаті не стихав від дзвінків телефон, а Катя в халаті та босоніж […]

Продолжение...

Яна варила борщ, коли почула дивні звуки із спальні. Жінка витерла руки і пішла у подивитися. – Олег, що ти робиш? – здивувалася дружина, коли побачила, що чоловік активно збирає свої речі в сумки. – Дістала ти мене! Я йду від тебе! – вигукнув Олег. – Коханий, чому? Що я такого зробила? – Яна аж присіла на ліжко. – Що зробила? А ти у мами і батька свого запитай! – раптом сказав Олег. – Ти про що? До чого тут мої батьки? – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Дістала ти мене! І мама твоя мене дістала! І твій батько. І кіт. Все дістало, – невдоволено бурчав Олег, збираючи свої речі. – Додому вже не хочеться приходити, щоб вас не бачити! – Ну, так не приходь, – спокійно відповіла йому Яна. – Знаєш, ти теж не янгол. – Ах, ангела тобі подавай! – […]

Продолжение...

Світлана повернулася з роботи додому. – Коханий, я вдома, – гукнула жінка з порогу. – Я продуктів купила, віднеси пакети на кухню. Відповіді не було. – Андрію! – вигукнула Свілана. Але і тут відповіді не було. Жінка пройшлася по кімнатах, чоловіка ніде не було. – Та що ж це таке? В цей час він зазвичай вдома, – подумала Світлана, взяла телефон і набрала номер Андрія. Абонент не відповідав. – Може сталося щось? – почала хвилюватися жінка і важко опустилася на диван. Раптом на журнальному столику вона помітила якийсь листочок. Світлана взяла його, переглянула і застигла на місці

Повернувшись з роботи додому Світлана не виявила там речей свого чоловіка. А у кімнаті на журнальному столику, лежала записка. «Світлано, пробач мені, але я повинен піти від тебе» Ось це слово – повинен і пояснювало суть вчинку коханої людини. П’ять років тому Світлана та Андрій зареєстрували шлюб. Через три роки спільного життя Андрій заявив, що […]

Продолжение...

До Івана в гості приїхали батьки його дружини Марійки. Він був дуже радий приїзду тещі і тестя. Тетяна Петрівна і Павло Григорович приїхали ввечері. Іван зустрів їх на вокзалі і повіз додому. Марійка на той час вже народила хлопчика і була в пологовому. Іван підʼїхав до своєї хати, вийшов з машини й оторопів. Біля воріт стояла подруга Марійки, Катя! – Чого ти так довго?! – раптом заспівала вона до Івана. – Я так змерзла… І Катя кинулася в обійми Івана! Теща як побачила таке через вікно машини, то очі вирячила від несподіванки

Дві подруги прогулюючись парком і розмовляючи про своє, про жіноче зустріли двох молодих хлопців. Хлопці підійшли до них. Познайомились. Андрій був високий, вродливий, спортивний. Він одразу сподобався і Каті і Марійці. От тільки Катя виявилася спритнішою. Іван був середнього зросту, трохи повненький, але в той же час м’язистий. Можна було навіть припустити, що Іван сильніший […]

Продолжение...

Марія прийшла додому і сіла чекати чоловіка з роботи. Микола зайшов у хату. Марія якось дивно глянула на чоловіка, зібралася з духом і раптом запитала: – А ти знаєш, Миколо, що Антоніна вагітна? Микола глянув на дружину якимось загадковим поглядом так, що Марії аж не по собі стало. – І що? – нарешті сказав чоловік. – Та нічого… – відповіла Марія. – Від кого це цікаво дитина? – А тобі не все одно, Марійко? – нервово запитав Микола. – А тобі? – перепитала вона. Микола раптом різко розвернувся і вискочив на подвірʼя. Марія не знала, що й думати

Микола щойно повернувся з поля, вмився і чекав дружину. Марія була вчителькою у їхній сільській школі й іноді затримувалася після уроків. Це не оплачувалася, але така вже вона, жаліслива… Дивиться Микола у вікно, а по подвір’ю дружина йде з якоюсь дівчинкою за руку. Зайшли вони в хату. – Це Галя, – сказала Марія. – Привітайся […]

Продолжение...

Аліна вже дві години крутилася на кухні – готувала голубці й печеню. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі з сумками в руках стояла її свекруха Ольга Миколаївна. – Ось, любі мої, – сказала свекруха. – Наготувала вам все, та ще й привезла! Їжте на здоров’я! Свекруха по-хазяйськи зайшла на кухню, дістала тарілки, налила з баночки борщ і поставила грітися в мікрохвильовку. Вона дістала хліб і ще й салат у пластиковому лотку. – Все, як ти звик, синку, їж! – усміхалася Ольга Миколаївна. Аліна так і застигла з кришкою від каструлі в руці

– Аліночко, а я допомогти приїхала, – сказала свекруха, переодягаючись у халатик, який вона взяла з собою. Аліна розгублено відступила вглиб квартири під натиском Ольги Миколаївни. Здавалося, свекруха заповнила собою весь простір крихітного коридору. Чоловік Андрій ще спав. Годинник показував половину дев’ятої ранку. Був вихідний. Аліна та Андрій – молодята. Рівно тиждень минув з їхнього […]

Продолжение...

Рита сходила у ванну, вдягнула рожевий халатик і сіла на диван дивитися телевізор. Вона тільки-но увімкнула свій улюблений серіал, як в коридорі почувся якийсь шум і в кімнату зайшов її чоловік Леонід. – О, привіт! – вигукнула Рита. – А що це ти вдома? Сталося щось? – Рито, нам треба серйозно поговорити, – сказав Леонід і сів на диван поряд з дружиною. – І ця розмова буде чи не найважливішою у нашому житті… Рита дивилася на чоловіка й не розуміла, що відбувається

Леонід та Рита прожили у шлюбі п’ять років. Леонід дуже хотів дітей. Не одного, а двох, а може й трьох. Але вагітність не наставала. Та й Рита якось не надто засмучувалася від цього. – Встигнемо ще. Насправді діти до її планів не входили зовсім. Вона думала, що з часом Леонід упокориться і вони спокійно житимуть […]

Продолжение...