Коли я поверталася з останніх відряджень, то стала помічати, що все стоїть не на своїх місцях, речі мої хтось перекладає, а чоловік навіть не їв їжу, яку я йому залишала. І я вирішила все з’ясувати. У чергову поїздку я сказала чоловікові, що повернуся в п’ятницю ввечері, хоча знала, що приїду в четвер. Я спеціально взяла квитки так, щоб приїхати вже практично перед сном. Відчинила двері своїм ключем, тихенько увійшла. По квартирі пливе запах свіжоспечених пирогів, на кухні чути жіночий голос, і я тихенько стала роззуватися …
З Віктором ми рік тому одружилися, жити стали в моїй однокімнатній квартирі. Я тоді якраз працювала на дуже гарній роботі і отримувала хорошу зарплату. Моя кар’єра йшла вгору, і я сказала своєму чоловікові, що не хочу поки йти в декрет, а буду працювати, ми будемо відкладати гроші, купимо більшу квартиру, а потім будемо думати про діток. Віктор зі мною погодився. Але єдиний мінус в моїй роботі, що я часто їжджу у відрядження, навіть іноді можу не бути вдома днів 4-5. Якось я, коли поверталася з останніх відряджень, стала помічати, що в моїй квартирі щось не так. Господиня це завжди відчуває. Те каструлі стоять не там, то речі не так лежать.
Мій Віктор зовсім готувати не вміє; я, їдучи, завжди залишаю йому приготовлену їжу, розфасовану по контейнерах, а кілька разів приїжджала і бачила, що каструлею користувалися, сковорідка теж недавно вимита, а їжа в холодильнику так і стоїть, як я її залишила: чоловік нічого не їв. — Можливо, є у нього хто? — припустила подруга, з якою я поділилася своїми сумнівами, — ти за поріг, а він її в ваше сімейне гніздечко веде? Мені ця думка здавалася такою негарною, але нічого не було більше: ні таємних дзвінків, ні смс, ні паролів на ноутбуці або телефоні. І я вирішила перевірити. У чергову поїздку я сказала чоловікові, що повернуся в п’ятницю ввечері, хоча знала, що приїду в четвер. Я спеціально взяла квитки так, щоб приїхати вже практично перед сном. Відчинила двері своїм ключем, тихенько увійшла. По квартирі пливе запах свіжоспечених пирогів, на кухні чути жіночий голос … А потім я швиденько туди пішла. Чоловік здивувався.
— Ой, ти повернулася, — а навпроти нього за столом сидить в піжамі і бігудях — мама мого Дмитра. Виявляється, це мама так хвилювалася за сина, що як тільки двері за мною закривалися — вона бігла до нас. І борщі свіжі варила, і пироги пекла, і ночувати залишалася. Подруга мені сказала, щоб я раділа, але я не знаю — радіти чи мені. Виходить, що мені ніхто про це ніколи не говорив. Чому? — Ну що тут такого, — виправдовувався Дмитро, — мама ж приходить, коли ти не вдома, не дратує, не втручається в наші справи. Але мені якось не хочеться цього, адже це квартира моя, а мама Дмитра лізе всюди, бере всі мої речі, риється в шафі. Хіба це нормально?
