І у мене, і у мого чоловіка дужі бідові сім’ї, тому й весілля ми не грали, не було грошей. Обручки й ті мені від моєї матері дісталась, а Дмитрові від його бабусі. Жити також не було де, добре чоловік пішов працювати на завод і йому дали дуже малесеньку кімнату в гуртожитку. Вже думали хоч трохи грошенят заробимо, але я дізналася, що чекаю дитину. Тоді були у нас дуже сумні часи. Рідні нас цуралися

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

І у мене, і у мого чоловіка дужі бідові сім’ї, тому й весілля ми не грали, не було грошей. Обручки й ті мені від моєї матері дісталась, а Дмитрові від його бабусі. Жити також не було де, добре чоловік пішов працювати на завод і йому дали дуже малесеньку кімнату в гуртожитку. Вже думали хоч трохи грошенят заробимо, але я дізналася, що чекаю дитину. Тоді були у нас дуже сумні часи. Рідні нас цуралися

Закінчивши школу, я відразу вийшла заміж. Мій коханий якраз тоді повернувся з армії. Сім’я, що у мене, що у нього бідова зовсім. Весілля, як такого і не було, бо не було грошей. Обручки й ті мені від моєї матері дісталась, а Дмитру від його бабусі. Жити також не було де, добре чоловік пішов працювати на завод і йому дали дуже малесеньку кімнату в гуртожитку. Але ми такі були раді тому куточку, що я вам передати не можу це словами.

Через два місяці після весілля я дізналася, що чекаю дитину. Ми, звичайно, зраділи, але була проблема з житлом. В призначений термін у нас з’явився хлопчик. Я просто розчинилася в ньому і стала насолоджуватися кожною хвилиною, проведеною разом зі своїм малесеньким сином. Чоловік теж був дуже щасливий. Але не все було так безхмарно.

І ось, коли синочку було рівно десять місяців, я дізналася, що знову чекаю дитину. Це було велике здивування і одночасно радість. Стільки думок в голові. Як сприймуть цю новину рідні.

За реакцією батьків, я зрозуміла, що вони не в захваті від цього зовсім. Це були холодні фрази, що натякають на те, що зараз не час нам зовсім мати другу дитину, добре б першу на ноги поставити, нам краще зараз взагалі про житло потрібно подумати.

Минули роки, було дійсно важко, викручувалися ми тоді як могли, зате зараз діти вже дорослі, в нас власний великий будинок і ми дуже щаслива родина. Якби не підтримка чоловіка на той момент і не мій сильний характер, то не було б у мене такої чудової донечки.

Та й ми з чоловіком, може, і не зважилися б на другу дитину через відсутність свого житла і інших проблем. Коли тебе всі навколо засуджують, що ти живеш у злиднях, не маєш даху над головою, а хочеш дитину, то дуже важко стає на душі. але знайте, що іншого шансу може не бути. Якщо Бог посилає вам дитинку, то це велике щастя.

Запам’ятайте, якщо хочете діток, не чекайте кращих часів. Адже, колись буде у вас і власне велике житло і шикарне авто, якщо ви працьовита людина в житті завжди всього досягнете в житті, потрібно лише зачекати. А от, якщо чекатимете довго, то думати про дитину може бути вже пізно. У своїх палацах житимете самотньо. Не даремно люди говорять, що коли Бог дає дитинку, то й дасть на дитинку.

Добавить комментарий