Ірина приготувала вечерю, накрила стіл. – Ооо, у нас романтичний вечір? – усміхнувся Стас, коли повернувся додому і ніжно обійняв дружину. Вечеря була в самому розпалі, Стас та Ірина вже перейшли до фруктів. Аж раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто там? – здивувався Стас і подивився на Іру. – Ми когось чекаємо? – Я ні а ти? – здивувалася дружина. – Я теж ні. Ну зараз подзвонять-подзвонять і підуть. – тихо сказав Стас. Але у двері продовжили наполегливо дзвонити. Почулися голоси сусідів. – Піду подивлюсь, хто там, – приречено зітхнувши, сказав чоловік. Стас відкрив двері і застиг від несподіванки

– Кохана, а давай влаштуємо сьогодні романтичний вечір? – запитав Стас у дружини, зателефонувавши їй наприкінці робочого дня. – Прекрасна ідея. – прошепотіла Іра у слухавку. – Я в передчутті. Тим більше завтра вихідний, можна і довше не поспати. Стас дорогою додому забіг до найближчого продуктового, купив фрукти, шоколадку, пляшечку напівсолодкого і поспішив додому. Дружина […]

Продолжение...

Світлана повернулася додому з роботи, як раптом в коридорі її зустріла свекруха. Олександра Вікторівна, стояла над невісткою і вперши руки в боки, не давала пройти їй у квартиру. – Ну, все ти догралася! Ось твої валізи! – сказала свекруха і простягла дві зібрані сумки. – Це ще що? – розгубилася Світлана. – Я зібрала твої речі! Ти тут більше не живеш! – коротко відповіла свекруха. – Що ви таке кажете? – сказала невістка. – Кажу, що ти догралася! – єхидно усміхнулася Олександра Вікторівна. Світлана здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Ну і що тепер плачеш? Так тобі й треба! – сварила Світлану свекруха, – треба було чоловікові приділяти більше уваги, а не гуляти незрозуміло де. – Я не гуляла, – крізь сльози відповідала Світлана. – Я на роботі була. – Твій робочий день до 18-00! – підкреслюючи кожне слово, сказала Олександра Вікторівна. – А […]

Продолжение...

Катя прийшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Вона зайшла в коридор і до неї одразу ж підбіг її син Андрійко. Він почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий рік? – запитав Андрійко. – Залишимось вдома, синку, – сумно відповіла Катя. – Я приготую різних смаколиків, ми пошукаємо під ялинкою подарунки і підемо спати. Раптом пролунав дзвінок у двері. Катя аж стрепенулася. – Хто там? – запитала вона. Але у відповідь була тиша. Катя глянула у вічко й не повірила своїм очам

Було 30 грудня. На вулиці стояла морозна погода. Сніг казково іскрився при світлі ліхтарів. Катя несла важкі пакети продуктів із магазину і поспішала додому до свого синочка – шестирічного Андрійка. Вдома він одразу підбіг до неї в коридорі і почав розглядати, що ж там смачненького принесла мама. – Мамо, а де ми будемо святкувати Новий […]

Продолжение...

Софія Павлівна повернулася додому, зняла пальто і пішла до себе в кімнату. – Мамо, зайдіть на кухню, – гукнула жінку невістка Ірина. – Щось сталося? – спокійно сказала свекруха, зайшовши на кухню. Ірина була дуже роздратована. – Як взагалі все це розуміти?! – вигукнула Ірина. – Це ще довго продовжуватиметься? – Іра, заспокойся. Ти взагалі про що? – не зрозуміла Софія Павлівна. – Не прикидайтеся, все ви добре розумієте! – вигукнула Ірина. Софія Павлівна здивовано дивилася на невістку, нічого не розуміючи

– Мамо, я одружуюся! – весело сказав син. – Я рада, – без ентузіазму відповіла Софія Павлівна. – Мамо, ну ти чого? – здивовано спитав Віктор. – Нічого… Жити, де плануєте? – спитала мама примруживши очі. – Тут. Ти ж не проти? – відповів син. – Квартира трикімнатна, невже не помістимося? – А я маю […]

Продолжение...

Ганна Павлівна з сином Сергієм вирішила зʼїздити в її рідне село. Жінка не була там багато років. Ось, нарешті, вона побачила свою хату. – Слава Богу, будинок ще стоїть, – подумала вона. Раптом з городу почувся якийсь шерех. Ганна Павлівна обернулася. – Мамо, там якийсь чоловік на городі ходить! – гукнув її Сергій. – Піду подивлюся, – пробурмотіла старенька. – Може хтось почав тут жити? Хоча ні, замок є на дверях… Ганна Павлівна вийшла на город. Посеред грядок стояв якийсь старенький чоловік і збирав овочі. Ганна Павлівна глянула на нього і аж сумку випустила від несподіванки

Ганні Павлівні нещодавно виповнилося вісімдесят, і вона раптом вирішила повернутися у своє рідне село. Скільки всього було пов’язано з цими місцями… Цікаво, чи зберігся її будинок, чи розсипався? Як давно вона там не була, все не було часу, все з чоловіком була, а коли чоловіка не стало, всю себе присвятила онукам. Тепер онуки виросли, у […]

Продолжение...

В Марини раптово не стало свекрухи Світлани Петрівни. Після поминок вони зі своїм чоловіком Олегом взялися розібрати речі покійної… Олег вирішив дістати папери і різний мотлох, що був у старому письмовому столі. Раптом він натрапив на якийсь листок, що недбало валявся в шухляді. Він дістав його й застиг від несподіванки! – Марино! – гукнув він дружину. – Ти тільки подивися, що я знайшов! Марина підбігла до чоловіка, взяла листок і застигла від побаченого

– Марино, ти вже готова? – гукнув дружину Олег. – Чи, може, все таки відкладемо? Молода жінка ледь помітно похитала головою. – Ні–ні, що ти, Олежику! – сказала вона. – Чи ти забув, який сьогодні день? – Ну що ти, кохана! Але ти впевнена, що все гаразд? І до того ж Світланка… – Прекрасно посидить […]

Продолжение...

Ніна пішла з роботи раніше. Вона трохи заслабла, і її відпустили додому. Ніна зайшла в магазинчик біля будинку, купила свіжого хліба і зайшла у свій підʼїзд. Біля квартири вона раптом зупинилась. За дверима чулися якісь голоси… – А що це мій Олежик вже вдома? – подумала Ніна. – Телевізор дивиться мабуть. Ніна відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор і оторопіла. З їхньої спальні чувся голос її коханого Олега й… Жіночий сміх! Ніна, не роззуваючись, відкрила двері в кімнату. Вона так і застигла на порозі не вірячи своїм очам

Стояв холодний зимовий вечір середини січня. У міському парку кружляли сніжинки, покриваючи пожухлу траву та доріжки пухнастим покривалом. Гілки дерев теж були в снігу, як і лавки на гнутих металевих ніжках. На одній із них сиділа молода жінка і дивилася в одну точку. На обличчі її читався неймовірний смуток, і вечір підкреслював цю безрадісну картину […]

Продолжение...

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи в неї пройшли вдало, і вони з донечкою почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та наступного дня чоловік так і не подзвонив! Жінка вже не знала, що й думати. Вона місця собі не знаходила. Катя почала писати чоловікові повідомлення і раптом застигла від побаченого

Катя взяла з тумбочки телефон і одразу подзвонила своєму чоловіку Петру. Їх з донечкою щойно перевели в палату. Катя хотіла повідомити коханому, що пологи пройшли вдало, і вони почуваються добре. Катя набрала номер Петра. Почулися гудки, але чоловік чомусь не брав слухавку… – Ну гаразд, – подумала Катя. – Може спить. Передзвонить мені потім… Та […]

Продолжение...

Микола розлучився з дружиною Іриною і переїхав до своєї коханки Олесі. — Слухай, Миколо, — сказала йому Ірина. — Я тобі віддаю всі речі з квартири. А собі я куплю нове. Та, якщо хочеш, то все забирай, що тут є! Микола погодився. Він забрав усі речі й перевіз їх у квартиру Олесі. Коли Олеся повернулась додому, вони разом зайшли в під’їзд і піднялись на її поверх. – Уявляю, як там чудово в квартирі, — мрійливо сказала Олеся. Микола відчинив двері й увімкнув світло. Олеся зайшла в коридор і оторопіла від побаченого

Ірина вийшла з кухні і подивилася на годинник. Вона винесла ще одну зібрану валізу, а її чоловік Микола поставив її поряд з іншими валізами, пакетами, сумками, мішками й коробками, що заповнили весь коридор. Чоловік дістав з кишені список речей і звірив усе. – Ну? – запитала Ірина. – Тепер, сподіваюся, все? Чи ти ще щось […]

Продолжение...

Дарина прийшла з роботи, спекла пиріг з яблуками, приготувала салат, і одягнувшись стала чекати. А як же ж?! Сьогодні її дочка Ліза мала привести знайомитися з нею свого коханого Тимка. Молоді прийшли радісні. У Тимка був букет квітів в руках. – Доброго вечора, я – Тимко! – почав з порога він. – Це вам, Дарино Леонідівно! – сказав Тимко приємним голосом. Дарина глянула на хлопця й оторопіла від несподіванки

Вже вкотре Дарина бачила сон… Велику галявину й річку, але не могла згадати з ким вона йшла за руку. – Та що ж це таке? Чому мені все це сниться вже не вперше? Сниться саме під ранок, а кажуть, що в цей час сняться пророчі сни. Хто цей чоловік, який мене тримає за руку? Чому […]

Продолжение...