У Надії був вихідний і вона вирішила побалувати своїх домашніх чимось смачненьким. Трохи подумавши Надя вирішила спекти шарлотку. Але виявилося, що в будинку немає борошна і, як би Наді не хотілося, треба було йти в магазин. В цей момент вдома нікого не було, Надя зачинила двері на ключ і пішла зі спокійною душею, але, коли повернулася з подивом, виявила, що вдома хтось є. Надя зайшла в будинок і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й вигукнула жінка

Надія була жінкою суворою, але справедливою. Все своє життя вона прожила у селі. Тут народилася, вчилася, а потім вийшла заміж і народила трьох дітей. Із чоловіком Віктором вони прожили вже 25 років. Жили добре, на заздрість багатьом. Мали свій добротний будинок, господарство і не поганий дохід, але своїм статком ніколи не хвалилися. Діти у них […]

Продолжение...

Анастасія Петрівна накинула пальто і вийшла в магазин неподалік будинку. Жінка купила продуктів, і з двома важкими пакетами поверталася додому. Раптом, у під’їзді, Анастасія помітила якийсь лист у своїй поштовій скринці. – Дивно, і від кого це? – подумала вона, забрала лист, і піднялася до себе в квартиру. Жінка не роздягаючись прямо в коридорі відкрила конверт, прочитала листа, і застигла. – Чому я про неї ніколи не чула? – тільки й вигукнула жінка

“Ось і пенсія прийшла” – думала Анастасія Петрівна, розглядаючи себе в дзеркало. Дітей немає, чоловіка також. Декілька подруг якось розгубилися на життєвому шляху, та й не хочеться зайвий раз маячити на горизонті, у всіх сім’я, онуки, а в неї що? Правильно – нічого. Хотіла сказати “ні колу, ні двору”, але квартиру мала. Влаштувалася після закінчення […]

Продолжение...

Ірина нетерпляче чекала закінчення робочого дня. Сьогодні, після роботи, вона має зустрітися з своїм нареченим. Раптом до кабінету Ірини увійшла її начальниця Олена Іванівна. – Ірино, ви можете піти раніше, – посміхнулася вона, і пояснила. – П’ятниця ж. Всі вже розбігаються. І начальниця пішла. Ірина зібрала речі і вийшла в коридор. Раптом у кабінеті Олени Іванівни задзвонив мобільник. – Забула! – зрозуміла Іра. Вона увійшла до кабінету начальниці, взяла телефон, випадково глянула на екран і застигла. – Значіть це все правдв, – тільки й промовила вона

Ірина нервово поглядала на годинник. До кінця робочого дня залишалося ще більше години, а вона вже нервувала – потрібно буде вийти вчасно. Щоб Ігорю не довелося чекати. Ірина кинула задоволений погляд на екранчик смартфона, з якого на неї іронічним і трохи пихатим поглядом дивився Ігор. Вона дуже пишалася Ігорем. Він був сином місцевого “олігарха” – […]

Продолжение...

Ольга Іванівна вирішила відвідати доньку та зятя. Жінка приїхала до квартири молодих, та натиснула на дзвінок. Двері їй відкрила сваха. – Дивно, – подумала Ольга. – А вона що тут робить? Жінки пройшли на кухню. – А Світлана та Сергій де? – запитала Ольга Іванівна. – Сергій скоро буде, – відповіла сваха. – Він взяв останнє замовлення і вже їде додому. – А Світлана, – перепитала Ольга. Сваха задумалася і тихо сказала: – Це повинен сказати вам Сергій. Ольга Іванівна здивовано дивилася на сваху, нічого не розуміючи

-Як тільки ми одружимося – відразу приступимо до збільшення нашої родини! – замріяно промовив Андрій і посміхнувся Світлані. -Прямо так відразу? – дівчина з ніжністю подивилася на нареченого. -Ну, а чого чекати? Навіщо тоді створювати сім’ю, якщо не плануєш дітей?Таким серйозним підходом до спільного життя Андрій два роки тому і підкорив юну мрійницю Світланку. Усі […]

Продолжение...

Ліза сиділа на дивані і дивилася в одну точку. По телевізору йшов її улюблений серіал, але вона навіть уваги на нього не звертала. Раптом почувся скрегіт ключа в замку і в кімнату зайшов Максим. Він глянув на Лізу, зітхнув і сів біля неї. – Ліза, зрозумій, я нормальний мужик, – раптом почав він. – А з тобою у нас нічого не вийде. Ось дивись. Максим дістав з пакета папку з паперами і дав Лізі. Ліза відкрила її й заплакала

-Максиме, синку, ви вже два роки живете з Лізою, а дітей все немає. Ми вже літні з батьком, хочеться онуків побавити. Нехай твоя дружина може процедури які зробить. -Мамо, та я й сам задумався вже про це. Ліза каже, що так буває, треба просто трохи зачекати. -У мене знайома є, працює медсестрою у лікаря одного, […]

Продолжение...

Василь з Людмилою купили в магазині продукти, приїхали додому на машині й почали розбирати сумки. Василь заметушився біля продуктів. – Ти йди зараз, відпочивай, Людочко, – сказав він. – А я приготую свою фірмову страву. Жарке! – Ти вмієш готувати жарке? – Людмила рота відкрила від здивування. – Так, а що? – теж здивувався такому питанню Василь. – Та нічого… Так просто… – сказала Люда і раптом заплакала. Василь не розумів, що відбувається

Коли Микола загульбанив і не з’явився на вокзал, а він з родиною мав їхати на відпочинок, для Люди це стало останньою краплею і вона подала на розлучення. Спочатку у Люди, як у ініціаторки розлучення, виникло приємне відчуття свободи. Добре ж як! Ніхто вночі по будинку не ходить, з друзями на кухні не гульбанить, дверцями холодильника […]

Продолжение...

Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Та все було не так просто… Олег відкрив двері своїм ключем, зазирнув у кімнату. Валя мила вікно. У неї на голові, була чорна жалобна хустка, але на відчуженому обличчі з’явився якийсь інтерес. Ось і вікно почала мити… – Я картоплі з грибами посмажила! – сказала вона Олегу. – Мий руки і будемо вечеряти. Олег не вірив своїм вухам. І на це була одна причина

Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Дружина і мала би борщі варити і чоловіка годувати. Та все було не так просто… Так воно то так, але дружина Олега ось уже півтора роки, жила так, ніби життя її не […]

Продолжение...

Степан прийшов додому пізно. Він мовчки роззувся в коридорі і почепив пальто на вішалку. Степан пішов у ванну, вимив руки і пройшов на кухню. У тарілці вже парувало рагу з курки із зеленим горошком. Це була фірмова страва його дружини Валі. Поруч стояв салат з морепродуктів. Степан сів за стіл, поколупався вилкою в салаті й обернувся до дружини. – Кохана, скажи мені чесно, де ти взяла цей салат? – раптом запитав він. Валя застигла, не донісши чайник до чашки. Вона розгублено дивилася на чоловіка

Якби хтось попросив Валю оцінити її сімейне життя з тридцятирічним стажем від одиниці до сотні, то вона поставила б впевнені п’ятдесят балів. Тому що всього в житті вистачало – щасливих миттєвостей, сумних хвилин і навіть гірких, про існування яких взагалі хотілося б навіки забути, а ще були всілякі дрібниці… Гарні, звичайні, захоплюючі, нудні… Словом, це […]

Продолжение...

Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і вербичка Ганни, – подумав чоловік. Володимир підійшов до памʼятника і став навколішки. Скільки б він так простояв, невідомо. Але раптом чоловік почув чиїсь кроки. Володимир обернувся і застиг від несподіванки

День був сирим та похмурим. Володимир Сергійович, щулячись від холоду, стояв на зупинці. Автобус затримувався. Роздратований довгим очікуванням, він строго зиркнув на дівчину, що стояла неподалік. Та нічого не помічаючи, продовжувала, безтурботно сміючись, балакати по телефону. Це остаточно роздратувало його. -Можна тихіше? – майже вигукнув він. -Вибачте, – розгублено сказала дівчина. – Гаразд, мамо, я […]

Продолжение...

Алла поїхала у відрядження з своїм начальником та його помічницею. Жінка одразу помітила, що Станіслав та Ірина багато часу проводять разом. – То вони коханці! – подумала Алла. – Я все розповім його дружині. Буде знати, як зраджувати! І вона вирішила простежити за парочкою. В останній вечір відрядження Алла спустилася у ресторан, і побачила Станіслава з жінкою за столиком, вони обіймалися, цілувалися. – Тепер не викруяться! – подумала вона і кинулася до них. Алла підійшла, і застигла від здивування. – Але як?! – тільки й вигукнула вога

Гарний чоловік, який подобався б усім без винятку, – велика рідкість. Завжди знаходяться люди, які шукають вади: зарозумілий, сноб, нарцис. І подібні епітети приписують щасливому власнику зовнішності кіноактора. Таким якраз і був Станіслав Микитенко. Він був керівником комерційного відділу у своїх неповних тридцять п’ять років. У колективі його любили, але без пліток все одно не […]

Продолжение...