Ганна накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийде її донька з дітьми та зять. Пролунав дзвінок у двері. – О, ви вже прийшли, – зраділа Ганна, побачивши на порозі своїх рідни. – Проходьте. Всі сіли за стіл, поїли, поговорили. – Мамо, у мене для тебе сюрприз. Я навіть не знаю, як тобі про це розповісти, – раптом сказала донька, але її зупинив дзвінок у двері. – Власне, ось він і є. – Який ще сюрприз? – сказала Ганна і вийшла в коридор. Жінка відкрила двері, і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й сказала вона

– Мамо, я – до тебе з речами. Не виженеш? – Синку, про що ти говориш! Живи скільки хочеш. Після чергової сварки з дружиною Володимир зібрав свої речі та поїхав до матері. Все. Досить. Сил більше нема. Скільки можна! Нескінченні сварки в сім’ї все рідше закінчувалися примиренням між подружжям. Тепер дедалі частіше між скандалами були […]

Продолжение...

Олена зручно вмостилася на кріслі в електричці й замислилась. Раптом поруч із нею сів гарний молодий чоловік. На ньому був дорогий костюм, а приємний парфум говорив про його високий статус. – Привіт, красуне! – несподівано сказав незнайомець. – З прийдешніми святами тебе! Олена здивовано підвела очі на незнайомця і посміхнулася. – Спасибі, взаємно… – пробурмотіла вона. Всю дорогу вони їхали мовчки… Олена вийшла з електрички, підійшла до свого будинку й оторопіла від несподіванки! В будинку на неї чекав несподіваний сюрприз

Олена зіщулилася і зробила крок у темряву. Було пізно. Олена тільки перестала клопотати по дому, як раптом пролунав телефонний дзвінок. До речі, їй часто так дзвонили, особливо, якщо комусь була потрібна допомога. Ось і зараз, у телефоні звучав зляканий голос сусідки: – Добрий вечір, Оленко. Чи не могла б ти зайти до нас? Тато щось […]

Продолжение...

Михайло роззувся, взяв сумку з покупками і пішов на кухню. Він уже почав її розбирати, як раптом у двері подзвонили. Чоловік неохоче пішов відкривати. – І кого це там ще принесло? – бурмотів він дорогою до дверей. Михайло відкрив двері й оторопів. На порозі стояла його сусідка Ніна. Вона тримала миску з якимись кісточками і м’ясними обрізками. – Ось принесла. Суп варила. Хороші кісточки. Візьмете? Михайло розгубився… Аж раптом його осяяла несподівана думка

Михайло переїхав у свою нову однокімнатну квартиру. Ну що сказати, не колишні хороми, звісно, ​​але для розміну після розлучення найкращого варіанта не знайшлося… А свою вівчарку довелося забрати з собою. Дружині вона була не потрібна. Не склалося у них. Красива, самодостатня Ольга вирішила, що їй краще жити одній, а їхній шлюб із безперспективним інженером був […]

Продолжение...

Марія повернулася додому вся в сльозах. – Що сталося? – схвильовано спитав у неї Юрко. – А ти не знаєш? Нічого не хочеш розповісти мені? – схлипнула дружина. – Що ти маєш на увазі? – перепитав чоловік. – Може розповіси про те, як ти зрадив мені вчора? – Марія глянула в очі Юрку. – Що? – здивувався чоловік. – Не прикидайся. Я все знаю, – вигукнула дружина. – Марія, ти про що говориш? Хто тобі розповів це? – здивовано сказав Юрко, нічого не розуміючи

– Ти дивися, втретє дзвоню, трубку не бере! – нервово сказала Таня. – Ну і що? Ти бачила час? Перша година дня він на роботі. Не може він постійно бути на телефоні, – відповіла Марійка. – Так, звісно, ​​працює він! Перекидається там зі своєю! – Та з чого ти взяла? – Я от вчора в […]

Продолжение...

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася і поспішила по тротуару далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! – не вгавав чоловік. Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, різко обернулася, і не вірячи своїм очам, прошепотіла: – Господи, Вікторе… А я думала, мені твій голос ввижається. Але… Як же ж так? Цього не може бути! Тебе ж давно не стало… Віктор аж очі вирячив від здивування

– Ганнусю! – раптом почувся позаду такий знайомий чоловічий голос. Ганна здригнулася, втягла голову в плечі, і, боячись обертатися, поспішила тротуаром далі. – Ганнусю, та зупинись ти! Це ж точно – ти! Ганна додала ходу, але чоловіча рука торкнулася її за плече. – Ганнусю, ну ти чого?! Це ж я, Віктор! Ганна, зібравшись із силами, […]

Продолжение...

Валентина смажила на кухні гриби. Її зять Василь лежав у кімнаті, а дочка Таня побігла в аптеку. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Таня ключі забула, чи що? – подумала Валентина і побігла у коридор. Вона відкрила двері і застигла від здивування. На порозі стояли якісь не молоді вже чоловік і жінка. – Здрастуйте, а Василь тут живе? – запитав чоловік. – А ви хто? – здивувалась Валентина. – А ми його батьки, – сказала жінка. – Ось і знайшли ми нашого синочка-втікача! – Як це втікача? – ахнула Валентина. Жінка не розуміла, що відбувається. А далі почалося неймовірне

-Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не приховуй Валя, я ж по-сусідськи, якщо це правда, то все одно скоро видно буде, – випитувала у Валентини сусідка цікаву новину. -Та йди ти, пліткарка, тобі яке діло? – обурилася Валентина. Але з самого рання весь будинок обговорював, що у Вальки, яку […]

Продолжение...

– Вітя, відвези мене до Ніни, допомога моя їм потрібна, – попросила Катерина у сина. Віктор відвіз маму до сестри і повернувся додому, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама. – Щось сталося? – звахвилювався син. – У мене до тебе прохання, – почала Катерина. – Увімкни гучний зв’язок, і поклади свій телефон у моїй кімнаті на тумбочці, а сам вийди та тільки не підслуховуй. Віктор виконав прохання мами, але випадково почув її розмову. Він прислухався і застиг від здивування

– Мамо, ну що він плаче весь час? Я не знаю, що з ним робити, все з рук валиться. Я звикну, навчуся, ти ж мене знаєш, але іноді я просто переживаю, що не впораюся, а ви постійно на роботі. І ти, і тато і Сергійко. Мама, а може ми бабусю Катю приїхати попросимо, га мамо? […]

Продолжение...

Світлана прокинулася рано з якимось тривожним передчуттям. Жінка вийшла на кухню, свекруха вже стояла біля плити і готувала сніданок. – Привіт, вже прокинулася? – весело запитала Віра Павлівна. – А я ось деруни смажу. – Та щось, якесь переживання не давало спокійно спати майже всю ніч, – відповіла невістка. – Нічого, таке буває. Ну, йди буди Стаса, будемо снідати, – сказала свекруха. Світлана пішла у спальню, розбудити чоловіка. Жінка відкрила двері і застигла. – Мамо, ходіть сюди! – тільки й вигукнула до свекрухи жінка

«Начебто все готове до зустрічі, – жінка глянула у вікно. – А вони, мабуть, тільки за годину приїдуть. Треба хоч чай попити, поки гарячий! Віра Павлівна сіла за стіл на кухні, і сьорбаючи чай дрібними ковтками, почала згадувати своє життя, в якому так часто чорні смуги міняли білі, і навпаки. Років до двадцяти вона жила […]

Продолжение...

Тетяна варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив внук Іван. – Бабусю, привіт, а ви з дідом не будете проти, якщо я до вас завтра зайду? Тільки я буду не один! – таємничим голосом сказав Іван. – Звісно заходь. А з ким будеш? – здивувалася жінка. – А це вже сюрприз, – пояснив внук. Наступного дня у двері подзвонили. – Іван! – Тетяна кинулася до дверей. На порозі стояв внук і якась дівчина. – Бабусю, це Рита, – представив дівчину Іван, і підозріло посміхнувся. Тетяна почула це ім’я і ахнула

Зазвичай після школи до бабусі Тані та діда Миколи забігали онуки. Старша Оленка одразу ж до діда Миколи біжить: – Діду, з геометрії важке задали, допоможи. Дід їй відразу: – Та не може бути, що важке. Давай, бери листок, кресли, як написано. Так, так тепер це. Ну що думаєш, як знайти кут? А це що? […]

Продолжение...

Андрій прийшов додому раніше й одразу відчув, що в квартирі хтось є. Він роззувся, зайшов на кухню і побачив свого сина Сашка! Хлопець нарізав овочі для салату, а на столі стояла коробка з тортом. – Ого! У нас свято намічається? – сплеснув руками Андрій. – Так. Сідай, все готове. Я хочу тільки попередити тебе… – почав Сашко, але раптом пролунав дзвінок у двері і хлопець побіг відчиняти. Через хвилину він зайшов на кухню з якоюсь дівчиною. Андрій глянув на неї й очі вирячив від здивування

Раннього недільного ранку Андрія розбудив дзвінок. Спросоння він схопив мобільник і нерозуміюче дивився на темний екран. Але тут раптом пролунав дзвінок, вже у двері. Андрій скочив, одягнувся і кинувся відчиняти. Якщо рано вранці та ще й наполегливо дзвонять у двері, то це не просто так… -Привіт! Довго спиш. Чого застиг? Не радий другові? – на […]

Продолжение...