Вночі, коли дід майже заснув, йому на телефон прийшла смс-ка. -Я перевела твої гроші, подавись. Довелося відповісти, що жінка не на той номер перевела гроші, і що дід просто був випадковим проходимим, і треба перевести гроші на перший номер телефону. Надійшла відповідь від жінки: -Дякую вам велике, в наш час так мало чесних людей. Ви, мабуть, теж у санаторії, давайте зустрінемося на сніданку. Дід спочатку не хотів залазити в це все, але ․․․․
Після cмepті бабусі дідусь був сам не свій. Не хотів ні з ким спілкуватися, не кликав у гості, ні з ким не розмовляв. Онуки стали серйозно хвилюватися, і вирішили, що діду час розвіється. -Діду, заплющи очі, у нас для тебе невеликий сюрприз. -Так, що тут у вас … опа, квиток у санаторій! -Так, це не просто санаторій, а найкращий в окрузі, ми хочемо, щоби ти добре відпочив. Дід був зворушений такою увагою онуків, робити не було чого довелося поїхати. У санаторії справді було дуже добре, гарні краєвиди, смачно годували, робили лікувальний масаж, а вдень можна розслабитись у морі.
Дід знайшов собі друга дядька Сашка. Вечорами вони виходили на берег і грали у шашки. Цього разу вони засиділися допізна. Неспішно вони йшли темною вулицею, як раптом почули, як хтось голосно говорить телефоном: -Що ти peпетуєш, жінка? Гроші швидко повернула, нічого не знаю … Ти що обдурити мене вирішила, гроші сказав повернула на цей номер три тисячі, живо! Ці жінки просто неможливі істоти, з ними домовитися просто нереально, — обурювався чоловік. -Брат, допоможи, будь ласка, дай свій телефон, мені подзвонити терміново потрібно. Дід дав телефон, і чоловік продовжив кpичати на якусь жінку. Вночі, коли дід майже заснув, йому на телефон прийшла смс-ка.
-Я перевела твої гроші, подавись. Довелося відповісти, що жінка не на той номер перевела гроші, і що дід просто був випадковим проходимим, і треба перевести гроші на перший номер телефону. Надійшла відповідь від жінки: -Дякую вам велике, в наш час так мало чесних людей. Ви, мабуть, теж у санаторії, давайте зустрінемося на сніданку. Дід спочатку не хотів залазити в це все, але погодився. А за сніданком він зустрів Лідію-прекрасну жінку, ровесницю діда. Вони розмовляли весь день, з’ясувалося, що живуть в одному місті. Коли повернулися з відпочинку, продовжили призначати один одному побачення. Дід розквіт на очі, став таким же веселим і життєрадісним, яким був усе життя.