Коли Миколі було 8, батьки віддали його до дитя чого будинку, тому що у них не було грошей. І варто було синові розбагатіти у майбутньому, як вони згадали про нього

Батьки вирішили віддати Колю до дитя чого будинку, коли йому було 8 років. Причина була проста-не вистачало грошей. Ще недавно народилася друга дитина, тож стало ще важче. Але маленького вони віддавати не хотіли, було шкода, зате з Миколою попрощалися легко. Вони попросили сина не ображатись. Сказали, що як тільки гроші з’являться, то вони обов’язково повернуть […]

Продолжение...

Мама Наді була вдома, коли в двері постукали. На запитання, хто там, їй відповіли, що – свати. Відчинивши двері, жінка застигла в здивуванні

Хто там? — Запитала вона. — Свати, — відповіли з-за дверей, — відчиніть швидше!Надя була єдиною дитиною, тож мати дуже здивувалася таким гостям. Побачивши, хто до неї прийшов свататися, Надя здивувалася. Надія була дівчиною дуже… своєрідною. Вона була на голову вищою за всіх чоловіків у селі, сил у неї теж було більше, ніж у багатьох. […]

Продолжение...

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі у кімнаті Володі постелю, гаразд? Ну куди ти на ніч дивлячись на дачу поїдеш, адже будинок холодний, поки прогріється. Тааату, ти мене чуєш? – Марина […]

Продолжение...

Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік. -Катя, вибач мені! Я йду до іншої жінки… – тихо і якось невпевнено промовив Михайло, опустивши очі у підлогу. Жінка руки […]

Продолжение...

Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на футбольному полі, що вже не чув жодного стороннього звуку у своїй квартирі. Дружина Дмитра Тетяна тим часом клопотала на кухні. Коли в ліжечку, розташованому в сусідній кімнаті, заплакала однорічна дитина, то Тетяна гукнула чоловікові: – […]

Продолжение...

Віра робила вінегрет, коли з роботи повернувся чоловік. – О, у нам вінегрет? Давно я його не куштував, – усміхнувся Ігор, зайшовши на кухню. – Давно не робила, щось захотілося, – сумно сказала Віра. Ігор помітив, що з дружиною щось не так. – Кохана, що сталося? – захвилювався він. Віра мовчала. – Щось з мамою? – не заспокоювався Ігор. – Ні. Все добре, – сказала Віра. – Краще присядь, я маю тобі дещо сказати. Ігор опустився на стілець, Віра підішла до нього, нахилилася і щось шепнула на вуха. Чоловік аж застиг від почутого

Скільки пам’ятає себе Віра, вона завжди відрізнялася своїм норовливим характером, ось прямо з дитинства. І вона пишалася цим, бо не всі можуть вказати відкрито на недоліки іншого, або влаштувати сварку при всіх, або відчитати когось у будь-якому місці, а їй не важливо, хто і що про неї подумає. У школі її недолюблювали вчителі та однокласники […]

Продолжение...

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас? У нас у самих тісно, ​​не пройти! – невдоволено сказала Наталя. – Не треба згущувати фарби! У нас майже завжди пустує кімната для гостей,- сказав Віктор. – Одна спальня наша, […]

Продолжение...

У Віри раптово не стало мами, а згодом і її бабусі Зіни. Свого батька вона не знала, але він приїхав забрати її до себе. Дорогою додому вони мовчали. Не знали, про що говорити. На порозі квартири їх зустріла гарно та вміло нафарбована жіночка. Одягнена вона була не по–домашньому. Ошатне плаття, багато прикрас. – Познайомся, це Оля, моя дружина, – сказав батько. – А це моя дочка, Віра, – кивнув Микола у бік дівчинки. – Дуже приємно, – сказала Оля і строго глянула на гостю. Віра зайшла в кімнату, озирнулася навкруги й ахнула

Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста до рідного села. — Все встигла, — не втрималася баба Зіна, зустрічаючи дочку з онукою біля хвіртки. — Вивчилася, вийшла заміж, народила, розлучилася. Як у вас, молодих, […]

Продолжение...

Єва поралася на городі, коли біля її будинку зупинилася якась машина. – Дивно, хто б це міг бути? – подумала вона. Жінка залишила всі справи і пішла до воріт. З машини вийшов якийсь чоловік, підійшов до багажника і дістав сумку. – Доброго дня. Ви Єва? – раптом запитав він, помітивши жінку. – Так, це я, – здивувалася вона. – Думав вас вже і не знайду, добре, що люди підказали де ви живете, – усміхнувся незнайомець. – Ну що показуйте. – Що показувати? – здивувалася Єва, не розуміючи, що відбувається

Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра Віра. Вірі він відмовити ніяк не міг і довелося погодитися їхати в якусь глухомань про яку він раніше ніколи не чув. Олексій був майстром з ремонту холодильників […]

Продолжение...

В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора ввечері мрячив дощ, а вночі підморозило. Холодний та похмурий листопад – напередодні безпросвітної довгої зими… Аліна зітхнула. Туга за вікном, туга на серці, всі вихідні вона сама просидить удома. Туга… …Тоді теж був листопад. В обідню перерву Аліна побігла в кафе […]

Продолжение...