Після народження трійні мамі в 40 років було дуже важко. Батько втомився від такої кількості дітей та постарілої дружини. Знайшовши коханку, він просто викр еслив зі свого життя четверо дітей

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

Одинокі матері часто скаржаться на своє життя. Вони не вірять в те, що ще можуть зустрінути своє кохання.

Щоб розвіяти ці сумніви, я хочу вам розповісти життєву історію своєї мами, яка одружилася в 47 років з чотирма дітьми!

Мати з батьком довго не хотіли дітей, тому вона вперше завагітніла мною в 34 роки.

Тато ніколи нічого не робив по дому, оскільки всі обов’язки були на мамі. Вона його ніколи ні про що не просила й захищала від власних проблем.

Але через шість років матір знову завагітніла. І цього разу трійнею

Їй було вже 40 років, тому лікарі дуже переживали, але вагітність пройшла без ускладнень. Цього разу мати не встигала з чотирма дітьми, довелося в батька просити допомогу.

Він усім своїм виглядом демонстрував невдоволення й не охоче виконував усі доручення. Одного вечора, прийшовши з роботи, батько запропонував продати двокімнатну квартиру та придбати більшу, адже такій великій сім’ї тісно в малому помешканні.

Як тільки продали квартиру, батько забрав гроші та зник. Як вияснилося пізніше, у нього вже давно була коханка. Він аргументував свій вчинок тим, що втомився від такої кількості дітей. Матір подала на аліменти, але батько їх навіть не збирався платити. На жаль, продаж квартири не було оскаржено, мама добровільно підписала згоду.

Залишившись без даху над головою, ми перебралися в однокімнатну квартиру, яка залишилася матері від батьків.

Життя було дуже складним. Постійний дефіцит їжі, грошей та навіть місця. Як тільки хлопці підросли, одразу пішли в садок. Тоді стало трошки легше, ми хоча б мали більше асу, щоб навести лад у квартирі. Деякі перехожі думали, що матір це бабуся трійнятам, адже через постійну втому вона мала значно старший вигляд.

Батько неначе розчинився. І, на диво, його рідні також перестали з нами спілкуватися.

Мама не планувала більше виходити заміж, не вірила, що це взагалі можливо, але доля вирішила інакше. Під час прогулянки в парку з нами, вона познайомилася з чоловіком.

Ми сиділи з мамою на лавочці, поки брати гралися у пісочниці. Тут перехожий промовив:

– Чому така красива жінка сумує?

– Що вам потрібно?

– Познайомитися можна? Чи ви заміжня?

– Я не заміжня, але у мене четверо дітей, троє з яких зараз закидають один одного піском.

Вона встала і пішла рознімати братів.

Після цього вони частіше зустрічалися в парку, а згодом він зробив їй пропозицію. Я підтримала маму.

Вітчим людина середнього достатку, але він не побоявся взяти жінку з дітьми. З того часу вже пройшло 12 років, а вони досі разом. Він насправді чудовий батько, який дуже добре нас виховував. Ми ніколи не відчували дискомфорту, поряд з цим чоловіком.

А Ви ще досі не вірите в справжнє кохання?