Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

Від Ганни пішов чоловік. Просто, одного дня, прийшов додому і повідомив, що покохав іншу і йде до неї. Ганна не влаштовувала сварок, і навіть не плакала. Всі свої почуття вона зберігала глибоко в собі, чим дуже дратувала тоді ще законного чоловіка, але інакше вона просто не могла. Такий у неї був характер. Не плакала вона […]

Продолжение...

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке

– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка, – дзвонила бабуся Олена. – Ой, бабусю, давай я тобі їх куплю. Вони зараз недорогі, – сказала у відповідь Катя. – Та не купиш ти такі. Подушки у мене 60 на 60, – пояснила бабуся. Катя зайшла в інтернет-магазини. Наволочок 60 […]

Продолжение...

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

Віра жила з мамою, батька не пам’ятала й не знала.Мама не розповідала їй про нього зовсім. Просто мовчала. І Віра з роками втратила до цього невідомого «батька» будь–який інтерес. Нема його та й нема. Нехай це залишається маминою таємницею. Але сама вона не хотіла собі такої долі. Завжди мріяла про сильне плече і про надійного […]

Продолжение...

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки. Ні, її чоловіка ніде не було, її ніхто не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і ще раз спробувала зателефонувати до чоловіка. Але він чомусь не відповідав… Ірина […]

Продолжение...

Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. – Що, Рито, схоже пенсію до Нового року не дадуть, – тяжко зітхнув він. – Онукам подарунки й не купимо. – Залишилось у мене три тисячі, то треба […]

Продолжение...

Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку. Характер у чоловіка був добрий, руки золоті. Теслі кращого в окрузі не знайти. І працював […]

Продолжение...

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – Лізочко, сонечко! – защебетав він. – Ти тільки не переживай! Дуже тебе прошу! – Хто у нас вдома? – обурено запитала Ліза і, не дочекавшись відповіді, зайшла у вітальню. Вона глянула перед собою й застигла від несподіванки

Ліза відкрила двері своїм ключем і зайшла в свою квартиру. Вона глянула перед собою і так і оторопіла від побаченого. В коридорі стояли чужі жіночі черевики! Ліза здивовано підняла брови і зачинила за собою двері. – Стас! – покликала вона свого нареченого. Чоловік одразу прибіг до неї з якимось дивним, винним виразом на обличчі… – […]

Продолжение...

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – В мене зарплату затримують. Давай завтра сходимо і купимо, га? Сашко мовчки поклав шкірку від дині в миску і якось дивно глянув на дружину. – Завтра я все скажу, – пробурмотів він. – Що скажеш?! – не зрозуміла Ліда. – Скажу, куплю я той костюмчик, чи ні. – А що ж зміниться? – ахнула Ліда. Вона здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – Зі старого він виріс, а в мене зарплату затримують. Давай завтра сходимо всі разом і купимо, га? Сашко мовчки […]

Продолжение...

Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

– Та як вона могла?! – обурилася Ніна і витерла сльози. – Не спитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися – прийти в чужу квартиру і хазяйнувати там, як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що це мені? Все життя з нею возилася, і ось вона – подяка! Їй, бачте, життя моє не подобатися! […]

Продолжение...

Віктор з Оксаною вирішити поклеїти нові шпалери. Аж раптом сталося несподіване. Зазвичай, ввічливий Віктор, почав сваритися, що Оксана все не так робить. – Я й не думав, що ти ні в чому не розумієшся! – раптом заявив він. Оксана так і застигла від несподіванки. – Ну і йди, пошукай розумнішу! – гукнула вона нареченому. Віктор взяв свою кофту і вискочив з квартири. Він трохи прогулявся і вирішив повернутися. Віктор піднявся по сходах, відкрив двері й оторопів. На підлозі у коридорі стояли чужі чоловічі черевики! Віктор відкрив двері в кімнату і застиг від побаченого

Коли Віктор зробив Оксані пропозицію, вона без роздумів відповіла йому згодою! Хіба можна було сумніватися в ніжному, скромному і привабливому чоловіку, з яким вона зустрічалася вже майже рік?! Свого житла у них не було і, звісно, постало питання про місце проживання після весілля. – Мої батьки ще півроку тому забрали бабусю до себе, – сказала […]

Продолжение...