Сьогодні під ранок перестало битися сердечко нашого Стасіка.
Ми так сподівалися, що він і цього разу викарапкається! Його, навіть, перевели з реанімації до палати, але…
Стасік прожив у МІСТО ДОБРА Центр доброти для мами і дитини.
найдовше з усіх його мешканців, понад 2 роки. Після перенесених бід, після того, як його використовували у жебракуванні, після переохолоджень і хвороб він потребував дуже прискіпливого догляду. Заміна трахеостоми, зондування, санування, масажі і реабілітація – його неймовірна мама справлялася з усіма цими складними медичними завданнями на відмінно, а ще із шаленою любов’ю і винятковою педантичністю. Стасік відчував свою маму поруч, він усім тілом тягнувся до неї, вона була його світом.
І я щаслива, що у стінах “Міста Добра” наш Стасік міг насолоджуватися своєю мамою і сестричкою сповна
Ці думки знов повертають мене до того, як важливо допомагати і тоді, коли повне зцілення неможливе. Ми всі хочемо чудес, блискавичних казкових результатів. Але іноді є лише життя. І прожити це його поруч із коханими, у комфорті, затишку і безпеці, із гідним піклування – це дуже важливо. Бо це чиєсь життя!
Ви б чули як Світлана читала йому в голос, яку музику включала! Такий шансон) я не забуду ніколи як Стасік любив його слухати) То була неймовірна дитина, і наш янгол Він вчив нас любові, співчуттю і розумінню, як ніхто інший. Я думаю, це було його покликання на землі.
Сьогодні ми поруч з Світланкою і Лілічкою, ми будемо поруч із ними, бо ми одна сім’я, яка підтримає у кожну хвилину життя.
Прощання зі Стасіком відбудеться у суботу на Годилівському кладовищі об 11:00. Дім скорботи.
Marta Levchenko
